Кабінет історії та суспільствознавчих дисциплін в школі

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

Документація кабінету історії та правознавства

І. Загальна документація
1. Закон України Про освіту
2. Закон України Про загальну середню освіту
3. Державний стандарт початкової освіти - від 20 квітня 2011 р. № 462
4. Державний стандарт початкової освіти - від 16 листопада 2000
5. Державний стандарт базової і повної середньої освіти - від 23 листопада 2011 р. № 1392
6. Державний стандарт базової і повної середньої освіти - від 14 січня 2004
7. Національна доктрина розвитку освіти
8. Конвенція про права дитини
9. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України
10. Загальні правила поведінки учнів під час навчально-виховного процесу у ЗНЗ України

ІІ. Документація кабінету
1. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів
2. Інструктивно-методичні матеріали - Підготовка ЗНЗ до нового навчального року з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності
3. Типові переліки навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання та обладнання загального призначення до кабінету історії та правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів
4. Протоколи та акти вимірювань електробезпеки та перевірки заземлення кабінету історії та правознавства
5. Акт введення в експлуатацію кабінету історії та правознавства
6. Акт-дозвіл на проведення занять у кабінеті історії та правознавства у поточному році
7. Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей
8. Інвентарна книга кабінету історії та правознавства
9. Матеріальна книга кабінету історії та правознавства
10. Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету історії та правознавства
11. Паспорт забезпеченості кабінету історії та правознавства
12. Паспорт кабінету-Рекомендована форма-Лист МОНУ № 19-305 від 26.04.2013
13. Графік роботи кабінету історії та правознавства
14. План роботи кабінету історії та правознавства на поточний рік
15. Перспективний план розвитку кабінету історії та правознавства на 3 роки
16. Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу
17. Список учнів які знаходяться на диспансерному обліку, підготовлений медичним працівником школи
18. Копія наказу по школі про призначення завідуючого кабінетом історії та правознавства
19. Щодо обовязкової ділової документації

ІІІ. Санітарно-гігієнічні вимоги
1. Санітарно-гігієнічні вимоги Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-3-97
2. Державні санітарні правила і норми влаштування ЗНЗ-ДСанПіН 5.5.2.008-01
3. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів - ДНАОП 0.00-1.21-98
4. Правила користування електричною енергією
5. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів

ІV. Техніка безпеки та охорона праці
1. Положення про службу охорони праці - НПАОП 0.00-4.35-04
2. Положення про навчання з питань охорони праці - НПАОП 0.00-4.12-05
3. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах
4. Положення про порядок розслідування нещасних випадків у кабінеті (від 07.10.2013)
5. Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України
6. Типове положення про спеціальне навчання з питань пожежної безпеки
7. Положення про розробку інструкцій з охорони праці-ДНАОП 0.00-4.15-98
8. Посадова інструкція вчителя
9. Посадова інструкція завідуючого кабінетом історії та правознавства
10. Посадова інструкція лаборанта
11. Посадова інструкція-керівник гуртка
12. Інструкція з охорони праці на робочому місці для вчителя
13. Інструкція з охорони праці під час проведення навчальних занять у кабінеті історії та правознавства
14. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
15. Інструкція з охорони праці при проведенні екскурсії з історії та правознавства
16. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України
17. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу з ОБЖ для учнів
18. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці у кабінеті історії та правознавства
19. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці у кабінеті історії та правознавства
20. Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті історії та правознавства
21. Журнал реєстрації протипожежного інструктажу у кабінеті історії та правознавства
22. Інструкція користування вогнегасником
23. Інструкція з електробезпеки у кабінеті історії та правознавства
24. Інструкції з ПМД при ураженні електрострумом у кабінеті історії та правознавства
25. Інструкція надання першої медичної допомоги при одержанні травм у кабінеті історії та правознавства
26. Вміст аптечки першої допомоги у кабінеті історії та правознавства
27. Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми
28. Положення про адміністративно-громадський контроль з охорони праці у навчальному закладі
29. Журнал обліку проведення адміністративно-громадського контролю у кабінеті історії та правознавства
30. Типові норми належності вогнегасників у кабінетах
31. Посвідчення про перевірку знань з охорони праці

V. Навчально-методичне забезпечення кабінету
1. Методичні рекомендації щодо вивчення історії та правознавства на навчальний рік
2. Про навчальні плани ЗНЗ та структуру навчального року
3. Навчальний календар на навчальний рік
4. Перелік підручників та посібників з історії та правознавства на навчальний рік
5. Програми з історії та правознавства, філософії
6. Підручники та посібники з історії, правознавства, філософії (покликання на скачування)
7. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень
8. Критерії оцінювання навчальних досягнень з історії та правознавства
9. Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади
10. Оформлення кабінету
а) Державна символіка
б) Портрети видатних історичних діячів (6 шт.)
в) техніка безпеки на стенді:
- надання медичної допомоги
- порядок дій під час пожежі
- розташування вогнегасника та аптечки
- служби екстреного виклику
г) знаки безпеки (134 шт.)
ґ) табличка на дверях кабінету
11. Типове положення про атестацію педагогічних працівників:
- лист МОН;
- положення про атестацію;
- методичні рекомендації щодо атестації;
- шаблони документів для атестації вчителя.
12. Про обсяг і характер домашніх завдань учнів
13. Інструкція з ведення класного журналу
14. Положення про наукові профільні школи
15. Здійснення вчителем навчально-дослідницької роботи
16. Про проведення заходів щодо протидії тероризму
17. Про особливу відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників
18. Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю

VI. Оплата праці
1. Інструкція про порядок нарахування заробітної плати
2. Оплата заміни
3. Інструкція про розподіл учнів на групи для занять (для профільних класів)
4. Оплата праці за викладання кількох навчальних предметів
5. Визначення розміру надбавки за престижність (до 20%) - нормативні положення та коментар фахівців профспілки України
6. Трудові та інші права у сфері освіти
7. Додаткові матеріали щодо захисту прав вчителів

VII. Позаштатні ситуації
1. Порядок дій при виникненні пожежі
2. План евакуації у випадку аварійних ситуацій
3. Схема евакуації з кабінету
4. Порядок надання першої медичної допомоги при одержанні травм

VІІІ. Контроль
1. Атестаційний лист навчального кабінету

За матеріалами інтернет-ресурсу

https://metod-ist.jimdofree.com/%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BC/%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82/

........................................................................................................................................

Науково - дослідна робота "Від краєзнавчих пошуків до створення музею у Кам'янці - Подільському" ТУТ

********************************************************************************

Пізнавальні інтереси учнів. Теоретичний аспект ТУТ

*********************************************************************************

Завдання для уроків узагальнення ТУТ

*********************************************************************************

Конкурси

Учнівські конкурс "Моя Батьківщина - Україна" дивитись ТУТ!

Учнівський конкурс "Українські державотворчі процеси" ТУТ

Заочний конкурс МАН "Вірування давніх слов'ян" ТУТ

*********************************************************************************

Історичні пам'ятки ТУТ

********************************************************************************

Відео для уроків історії (5 клас за новою програмою)

*********************************************************************************

Слов'янські божества на пляжі в США

Кам'яні ідоли слов'янської зовнішності і висічені на камені зображення слов'янських богів, а також численні написи на давньослов'янською мовою виявлені в ... США. Всі ці артефакти знаходяться у вільному доступі, вони просто звалені гігантськими купами на пляжі Брайтон-Біч. Деякі наші емігранти, що знаходяться в Америці, стверджують, що бачили аналогічні артефакти і на інших американських пляжах. Відео ж наших колишніх співвітчизників з пляжу Брайтон-Біч широко представлено на сайті Ютьюб.

Величезні насипи з базальтових брил, проходячи по пляжам, йдуть у океан і далі загинаються паралельно до берега. Американці кажуть, що це елементи зміцнення берега. По всій видимості, це початковий етап будівництва прибережних хвилерізів. Перепад висот між кромкою берега і рівнем каменів на насипному піщаному пляжі складає близько двох метрів. Ця обставина дозволяє припустити, що величезна кількість подібних каменів засипано піском. Очевидним є і те, що величезна маса каменів прихована водою. Взагалі пляж Брайтон-Біч накривають води припливів, і побачити камені можна тільки тоді, коли їх відкриває відлив. Саме після сильного шторму в момент відливу і були вперше виявлені загадкові артефакти.

Насипи складаються з великих шматків базальту, значна частина каменів розбита або пошкоджена, однак практично на всіх плитах збереглися сліди механічної обробки, що дозволяє з достатньою часткою ймовірності припустити, що раніше вони були елементами якихось будівель. Прямо в цих кам'яних купах і лежать стародавні ідоли з довгими загинаючимися донизу вусами, що нагадують козаків зі знаменитої картини Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Тут же знаходяться і плити з вирізаними на них ликами і письменами. Брили базальту вельми великі і мають вагу в декілька сот кілограмів. Можливо, зображення знаходяться на більшості з них, але приховані. Плити можуть лежати зображенням вниз.

Ентузіасти з числа наших колишніх співвітчизників активно знімають такі камені на фото і відео. Цікаво, що потраплячі в кадр американці абсолютно до них байдужі.

Яким же було здивування ентузіастів, коли з'ясувалося, що з такою ж байдужістю до зробленого відкриття відносяться місцева та центральна влада і навіть представники офіційної науки, причому не тільки американської.

Зроблені фотографії та відеоматеріали потрапили на дослідження до директора Інституту давньослов'янської і древнєєвразійської цивілізації Російської Академії Природничих Наук академіку В.А. Чудінову.

У представлених зображеннях академік Чудінов упізнав лики верховних божеств стародавніх слов'ян, Зокрема, бога Яра і богині Мари. За розробленою Чудіновим оригінальною методикою йому вдалося прочитати і розшифрувати і написи. Переклад на сучасну мову дав наступні тексти: «Храм Яру», «Храм Мари», «Міма Мари», «Храм Рода» та інші. На підставі своїх досліджень Чудінов висунув припущення про те, що звалені на американському березі базальтові моноліти були частинами будівель древніх слов'янських храмів бога Яра і богині Мари, а неподалік від них повинен був знаходитися і третій храм бога Рода.

Представлені Чудінову матеріали чітко вписуються в висунуту ним теорію про те, що слов'яни є таким собі вихідним народом, що заселяв в давнину всю Землю.

В дану теорію відмінно вписуються і камені на американському березі. Чудінов вважає, що храми древніх богів Яра, Мари і Рода свідомо ховалися місцевою адміністрацією і перебували на території знаходячогося неподалік парку. Пізніше вони були знесені, з метою створити шикарний кемпінг, а заодно і знищити спадщину давньоруської цивілізації.

Взагалі у твердженнях академіка Чудінова багато спірних моментів. Але факт лишається фактом – зображення існують.

Тим часом, згідно з логікою будови споруд берегового захисту, камені на Брайтон-Біч повинні бути залиті бетоном. Можливо, це відбудеться дуже скоро, і цінні знахідки будуть втрачені назавжди.

За матеріалами інтернет - ресурсу http://3varta.com.ua/slov-jansk-bozhestva-na-pljazh-v-ssha

*******************************************************************************************************************

Таємничі технології Стародавнього Єгипту

Відсутність необхідного високоточного обладнання, за допомогою якого могли бути створені численні давньоєгипетські артефакти, а також відсутність слідів промислової інфраструктури для його виробництва в самому Єгипті і за його межами свідчать про те, що високі технології були привнесені ззовні. І тут не зайве б згадати поширений у різних народів міфологічний сюжет про «синів неба», які по завершені на Землі якоїсь гуманітарної місії повертаються на «свою зірку».

На рубежі III тисячоліття до н. е. у Єгипті практично на порожньому місці стався незрозумілий технологічний ривок. Немов за помахом чарівної палички в гранично стислі терміни єгиптяни зводять піраміди і демонструють небачену майстерність в обробці твердих матеріалів - граніту, діориту, обсидіану, кварцу ... Всі ці чудеса відбуваються до появи заліза, верстатів та іншого технічного інструментарію. Згодом унікальні навички древніх єгиптян настільки ж стрімко і нез'ясовно зникають ...

Візьмемо, наприклад, історію з єгипетськими саркофагами. Вони діляться на дві групи, які разюче відрізняються за якістю виконання. З одного боку, недбало виготовлені короби, в яких переважають нерівні поверхні. З іншого - відшліфовані з неймовірною майстерністю багатотонні гранітні і кварцитові вмістища незрозумілого призначення. Найчастіше якість обробки цих саркофагів знаходиться на межі сучасних машинних технологій.

Не меншу загадку представляють давньоєгипетські статуї, створені з надміцних матеріалів. У Єгипетському музеї кожен охочий може побачити статую, висічену з цільного шматка чорного діориту. Поверхня статуї відполірована до дзеркального блиску. Вчені припускають, що вона відноситься до періоду Четвертої династії (2639-2506 рр. до н. е.) й зображує фараона Хафра, якому приписується будівництво однієї із трьох найбільших пірамід Гізи.

Але ось невдача - в ті часи єгипетські майстри використовували лише кам'яні та мідні інструменти. М'який вапняк такими знаряддями обробляти ще можна, але діорит, який являє собою одну з найбільш твердих порід, ну ніяк не можна.

І це ще квіточки. А ось колоси Мемнона, розташовані на західному березі Нілу, навпроти Луксора, - це вже ягідки. Мало того що вони зроблені з надміцного кварциту, їх висота сягає 18 метрів, а вага кожної статуї становить 750 тонн. До того ж спочивають вони на кварцитовому п'єдесталі в 500 тонн! Зрозуміло, що ніякі пристосування для транспортування не витримали б подібного навантаження. Хоча статуї неабияк пошкоджені, відмінне виконання уцілілих плоских поверхонь наводить на думку про використання розвинених машинних технологій.

Але навіть велич колосів меркне в порівнянні з уламками гігантської статуї, яка покоїться у дворі Рамессеума - поминального храму Рамсеса II. Зроблена з цілісного шматка рожевого граніту скульптура досягала висоти 19 метрів і важила близько 1000 тонн! Вага п'єдесталу, на якому колись стояла статуя, становила близько 750 тонн. Жахливі розміри статуї і найвища якість виконання абсолютно не вписуються у відомі нам технологічні можливості Єгипту періоду Нового царства (1550-1070 рр. до н. е.), Яким датує скульптуру сучасна наука.

А от сам Рамессеум цілком відповідає технічному рівню того часу: статуї і храмові споруди створені в основному з м'якого вапняку і не блищать будівельними вишукуваннями.

Ту ж саму картину ми спостерігаємо і з велетнями Мемнона, вік яких визначається за залишками розташованого за ними поминального храму. Як й у випадку з Рамессеумом, якість цієї споруди, м'яко кажучи, не вражає високими технологіями - невипалена цегла і грубо підігнаний вапняк, от і вся кладка.

Таке безглузде сусідство можна пояснити тільки тим, що фараони попросту прилаштовували свої храмові комплекси до пам'ятників, які залишилися від іншої, набагато більш давньої і високорозвиненої цивілізації.

З староєгипетськими статуями пов'язана ще одна загадка. Мова йде про очі, зроблених зі шматочків гірського кришталю, які вставлялися, як правило, в вапнякові або дерев'яні статуї. Якість лінз настільки висока, що думки про токарні і шліфувальні верстати приходять самі собою.

Очі статуї фараона Хору, подібні очам живої людини, виглядають то блакитними, то сірими залежно від кута освітлення і навіть імітують капілярну структуру сітківки! Дослідження професора Джея Еноха з університету Берклі показало дивовижну близькість цих скляних муляжів до форми і оптичних властивостей реального ока.

Американський дослідник вважає, що найбільшої майстерності в обробці лінз Єгипет досяг приблизно до 2500 року до н. е. Після цього настільки чудова технологія чомусь перестає експлуатуватися і згодом забувається зовсім. Єдине розумне пояснення - кварцові заготовки для моделей очей єгиптяни звідкись запозичували, а коли запаси вичерпалися, перервалася і «технологія».

Як виглядали боги?

Давньогрецький історик Діодор Сицилійський писав 'зі слів єгипетських жерців, що смертні управляли Єгиптом менше 5 тисячоліть. Царству людей передувала влада богів і героїв, які правили неймовірні 18 тисяч років. Давньоєгипетський жрець та історик Манефон також починає свій список правителів Єгипту з династії богів і напівбогів.

Якщо зіставити твердження античних авторів і факти, які ми маємо зараз, виходить, що ніякого технологічного ривка не було. Просто починаючи з III тисячоліття до н. е. у Єгипті стали спливати артефакти, що залишилися від перших божественних династій. Не виключено, що фараони цілеспрямовано шукали, намагалися освоїти і попутно привласнити збережені фрагменти цієї спадщини.

Про зовнішній вигляд справжніх творців стародавніх шедеврів можуть повідати скульптурні зображення дочок фараона-реформатора Ехнатона. Перше, що кидається в очі, - неприродно витягнута форма черепа, характерна, до слова, і для інших творів амарнського періоду. Цей феномен породив гіпотезу про природжене захворювання сім'ї фараона. Однак ні про які психічні відхилення в сім'ї правителя, які неминуче повинні викликати подібне захворювання, ніде не згадується.

Якщо фараони дійсно були віддаленими нащадками богів, не виключено, що час від часу у них могли проявлятися «божественні» гени. Чи не з цією анатомічною особливістю богів пов'язаний поширений у різних народів звичай деформації голови?

Ще одна важлива і загадкова деталь давньоєгипетського скульптурного канону - абсолютна симетрія пропорцій обличчя. Як відомо, в природі не існує симетричних об'єктів. Це правило відноситься і до людського тіла. Більше того, експерименти показали, що фотографії, складені з строго симетричних половин однієї й тієї ж особи, викликають у людини інстинктивне відторгнення.

Прозирає в них щось неприродне і чуже людській природі. Але, можливо, у тому світі, звідки прийшли боги, панували інші природні умови, завдяки яким «аномалія» стала нормою? Як би там не було, нам слід уважно прислухатися до слів Плутарха: «У більше блюзнірство впадає не той, хто заперечує існування богів, а той, хто визнає їх такими, якими вважають їх забобонні».

За матеріалами інтернет - ресурсу http://3varta.com.ua/slov-jansk-bozhestva-na-pljazh-v-ssha

**********************************************************************************************************************

Стародавні літаки індіанців Толіма

На території Колумбії в 19 столітті проводились численні розкопки. Під час однієї з археологічних експедицій були знайдені золоті фігурки хитромудрої форми. Знахідки передали Державному колумбійському банку, в вітринах якого вони й виставлялися протягом століття. Причому, в каталогах фігурки були позначені як «зооморфні», тобто створені у вигляді тварин.
Першим, кому фігурки нагадали літаки, а не тварин став ювелір Еммануель Страуб. Він зробив зліпок з одного з них і звернувся до зоолога Айвена Сандерсона, щоб той сказав, чи схожий він на тварину. Зоолог з усіх боків вивчив зліпок експоната і з упевненістю заявив, що в світі не існує тварин прототипу. Тоді зліпки з усіх фігурок були відіслані авіаційним конструкторам і інженерам. Всі як один вони стверджували, що це зменшені копії літальних апаратів. У статті, яку опублікував Айвен Сандерсон, було написано, що авіаційні фахівці зуміли розгледіти на древніх фігурках фюзеляж, кабіну, крила, стабілізатори ... Нехай вони нагадують іграшки для хлопчиків, але звідки всі ці речі знали древні індіанці? На це питання ніхто не зміг дати відповіді.

Та публікація спровокувала чималий інтерес до загадкових знахідок. Люди почали шукати аналогічні фігурки в колекціях інших музеїв та приватних зібраннях. В музеях по всьому світу було знайдено приблизно тридцять аналогічних літачків. Походження у них було одне - поховання індіанців. Археологами було встановлено, що вік фігурок - півтори тисячі років. Переважна більшість літачків була вилучена з поховань індіанців племені Толіма, що жили на території сучасної Колумбії. Але деякі екземпляри були знайдені й в інших країнах Південної Америки.

Фахівці різних областей довгий час сперечалися про походження і призначення літачків. Практично всі вони схилялися до думки, що індіанці не знали про авіацію абсолютно нічого. Це було б занадто неймовірно.

Під час цих жарких дебатів був проведений експеримент, в ході якого з'ясувалося, що колумбійські фігурки - це дійсно мінілітаки. Двоє німців, завзятих любителів авіамоделювання, Петер Белтинг і Алгумнд Енбом сконструювали точні збільшені копії двох фігурок. Копії були збільшені в шістнадцять разів і в найдрібніших подробицях повторювали оригінали. Авіалюбителя встановили на них мотори на радіоуправлінні. Випробування літачків проходили при великій кількості народу. Зібралися не тільки роззяви, а й вчені мужі. Всі без винятку глядачі були вражені аеродинамічними здібностями копій колумбійських фігурок.

Радіокеровані копії впевнено виконували фігури вищого пілотажу, які не кожен справжній літак зміг би повторити. Навіть при вимкненому моторі літачки плавно парили за вітром. Пізніше в національному агентстві авіації і космонавтики Німеччини були проведені масові випробування копій всіх золотих колумбійських літачків. Запрошені провідні інженери всі як один визнавали, що стародавні фігурки зображували саме літаки, а не щось інше. Однак ніякі випробування не допомогли відповісти на питання «де древні індіанці побачили літаки».

Музеї також були захоплені ідеєю знайти розгадку. Деякі з них дозволили провести випробування самих золотих фігурок в аеродинамічній трубі. І тоді виявилося, що літачки здатні літати на надзвукових швидкостях завдяки дельтовидним крилам і високій вертикальній площині хвоста. Все це вразило авіаконструкторів, і незабаром на основі цих колумбійських «копалин» був сконструйований зовсім новий надзвуковий літак. З усього цього випливає, що не варто недооцінювати наших предків.

За матеріалами інтернет - ресурсу http://3varta.com.ua/slov-jansk-bozhestva-na-pljazh-v-ssha

********************************************************************************************************************

Методичні рекомендації щодо вивчення історії у 2016 - 2017 н.р. (за матеріалами порталу "Освіта")

Історія

У 2016/2017 навчальному році одночасно будуть чинними дві програми для учнів 5 класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.: Перун, 2005) та «Історія України (Вступ до історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013). Загальноосвітні навчальні заклади, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що створені у відповідності з даною програмою та схвалені до використання Міністерством освіти та науки.

Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а для учнів 7 -8 класів - оновлена програма.

Учні 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К., Перун, 2005), із пізніше внесеними до неї змінами. Програму розміщено на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України.

В основі вивчення історії є поєднання проблемно-тематичного, хронологічного, цивілізаційного та культурологічного принципів.

Навчальні програми з історії України та всесвітньої історії для учнів 8 класів, що набувають чинності у 2016/2017 навчальному році і створені у відповідності з нею підручники, відповідають сучасним вимогам до навчання історії, сприяють формуванню історичного мислення, що дозволяє учням самостійно тлумачити факти та події, використовувати історичні документи та карти, робити власні висновки та узагальнення.

XVI-XVIII ст. – надзвичайно важливий період історії України, особливо актуалізований нашою сучасністю, що вимагає дуже відповідального, об’єктивного і зрозумілого дітям даного шкільного віку підходу до висвітлення процесів, явищ, подій, до оцінки історичних постатей того часу. Звертаємо увагу на дві основні обставини, що впливають на значимість освоєння знань з історії України вказаного періоду:

а) «зацикленість» основних історичних явищ в рамках XVI- XVIІІ ст. (виникнення Запорозької Січі і реєстрового козацтва як збройної сили українського народу та ідеалу демократичного устрою суспільства і ліквідація Січі наприкінці XVIІІ ст.; визрівання передумов, виникнення, вдосконалення Української козацької держави – Гетьманщини і її ліквідація імперією; заселення Слобожанщини переважно українцями у XVI – середині XVIІІ ст., формування там полково-сотенного устрою і його знищення у другій половині XVIІІ ст. тощо);

б) більшість раніше ординарних сюжетів XVI – XVIІІ ст. сьогодні об’єктивно набули ознак витоків (пояснення) деяких сучасних проблем в житті держави і відносин у суспільстві (як-от: історія заселення Донбасу, українсько-російські відносини від 1654 р. до кінця XVIІІ ст., обставини утвердження на українських землях московського патріархату, міжконфесійні суперечності всередині українського народу, офіційна заборона діловодства українською мовою, українсько-кримські відносини тощо).

Акцент переноситься із питань соціально-економічного розвитку і антифеодальних народних повстань на історію політичну і воєнно-політичну, висвітлення заселення та господарського освоєння Середнього і Нижнього Подніпров’я, Півдня України та Слобожанщини.

Велика увага приділена історії формування козацтва як державотворчого чинника, а також розвитку культури як єдиного процесу на всіх українських землях з її регіональними особливостями, незважаючи на «розшматованість» українських земель між різними державами. Фактичний матеріал засвідчує, що мова, віра і культура були найважливішими чинниками єднання різних частин українських земель і збереження українського народу як етнічної одиниці.

Вперше окремі сторінки історії України складають сюжети з історії кримських татар, фрагменти якої раніше могли згадуватися лише в негативному значенні.

Важливо також на конкретних історичних фактах показати зв'язок української історії з європейськими та світовими процесами (наприклад, Великими географічними відкриттями, реформаційним рухом, розвитком культури тощо).

Формування сучасної української політичної нації також потребує звертати увагу й на представників інших народів, які у XVI–XVІІI ст. проживали на території України і робили свій внесок у її історію і культуру. Особливо можливо і доцільно реалізувати це на уроках за темою «Історія рідного краю».

Слід уникати гасел, а спокійно і толерантно розглядати факти (зокрема, в питаннях релігійного життя, міжнаціональних відносин). Патріотизм формують не гасла, а історичні факти і діяння людей.

Необхідно якомога частіше звертатися до вміщених у підручнику документів (а, за можливості, й інших публікацій) як свідків історії, використовувати на уроках ілюстрації як доповнення до тексту відповідного параграфу.

Восьмикласники розпочинають вивчення історії Нового часу – від Великих географічних відкриттів до Великої французької революції 1789 р. Одним із завдань курсу всесвітньої історії є виховання в учнів стійкого інтересу, поваги до історії людства та культури, розуміння проблем сучасності крізь призму історії Нового часу.

Учні познайомляться з характерними рисами цього періоду: зустріч цивілізацій, особливості ментальності людини XVI-XVIII ст.; зародження та розвиток капіталізму та його переваги над середньовічним суспільно-економічним устроєм; причини революцій та реформи як альтернативний шлях розвитку суспільства і держави; міжнародні конфлікти та війни; особливості релігійно-духовного життя європейців; найважливіші досягнення світової науки, культури та їх вплив на розвиток людської особистості; зміни в повсякденному житті людей.

Школярі повинні навчитися загальним принципам постановки та вирішення пізнавальних проблем, досліджувати історичні джерела. Порівняно із Середніми віками, документальна база історії Нового часу є значно ширшою. Художні шедеври є окремим комплексом історичних джерел, які мають щонайбільше використовуватися при вивченні всесвітньої історії в 8 класі. Учні вчаться виявляти передумови та причини, пояснювати факти та порівнювати різні позиції, висловлювати при цьому власні судження. Варто ширше використовувати не лише джерела, вміщені в підручниках, а й додаткові джерела інформації.

З огляду на пізнавальні та вікові можливості учнів 8 класу, рекомендується якнайширше заохочення їх до самостійної роботи, власних творчих пошуків, розвитку аналітичних здібностей.

Зазначені особливості змістовного наповнення історії України та всесвітньої історії обумовлюють і деякі поради дидактичного характеру. По-перше необхідно прагнути допомогти учневі зрозуміти зміст кожної теми, хоча деякі з них мають продовження в наступних параграфах. Практика свідчить, що захоплення тестами у поєднанні з можливостями Інтернету, який є у ґаджетах кожного учня, негативно впливає на здатність логічно мислити, знаходити зв’язки між явищами і подіями, тим більше розуміти тенденції та процеси. У цій логіці дати, події, історичні особи мають бути лише віхами, які позначають розвиток і наслідки.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Важливою складовою неоголошеної Російською Федерацією “гібридної війни” є маніпулювання національною пам’яттю українського народу. Тому ще актуальнішою є відновлення та збереження історичної пам’яті, формування національної ідентичності та відродження інтересу до історії України, її культури, традицій і звичаїв.

Загальнонаціональні історичні події, які сталися на території держави та закарбувалися в пам’яті багатьох поколінь, мають стати об’єднуючим чинником нації. Адже зі спільного розуміння минулого виростає спільна проекція майбутнього, що вкладається у формулу: “Немає пам’яті – немає ідентичності. Немає ідентичності – немає нації”.

Основним стратегічним ресурсом консолідації нації є освіта, зокрема – історична. Шкільний курс історії України має найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою приналежність до Українського народу та сучасної європейської цивілізації; необхідність збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин.

Саме тому було створено нову редакцію програми з історії України, в основу якої покладено новітні досягнення історичної науки, особливості державотворення й закономірності формування української нації у рамках історії України ХХ – початку ХХІ ст. Акценти зроблено на тяглості українських державотворчих традицій; постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, відновленні, збереженні й популяризації особливостей розвитку й традицій української культури тощо.

Нова редакція програм з історії України та всесвітньої історії розміщені на web - cайті Міністерства.

Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11 класи» (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю: програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень).

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)». Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень). Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії, що розрахована на 3 тижневі години (105 годин на рік). Вищеназвані програми розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України

Україну в ХХ столітті спіткало чимало трагедій, серед яких – Голодомор, Голокост, українсько-польський конфлікт та Волинська трагедія, депортація кримсько-татарського народу. Вивчення цих історичних подій та явищ на основі сучасної методології має великий освітній та виховний потенціал.

У 2016 році виповнюються 75-та річниця трагічних подій Бабиного Яру. Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами близько 34 тисяч євреїв. Декілька наступних років у Бабиному Ярі продовжувалися вбивства десятків тисяч євреїв, а також радянських військовополонених, патріотів – українських націоналістів, ромів (циган), активістів комуністичної партії та інших «ворогів рейху».

Трагедія Бабиного Яру та інші події Голокосту, масові вбивства, знецінення людського життя вплинули на загальну атмосферу в українському суспільстві, позначились на багатьох подіях історії України. Варто згадати, що з шести мільйонів європейських євреїв, знищених нацистами та їх поплічниками у ході «остаточного вирішення єврейського питання», близько 1,5 мільйона були українськими євреями. Безумовно, вивчення полікультурної історії України неможливе без розгляду цієї сторінки історії, що, зокрема, відповідає сучасним рекомендаціям Ради Європи.

Україна стала першою державою на пострадянському просторі, яка включила питання історії Голокосту до державних програм для загальноосвітніх шкіл із всесвітньої історії та історії України. Відповідні матеріали знайшли відображення у шкільних підручниках історії.

75-та річниця трагедії Бабиного Яру буде відзначатися в Україні на високому державному рівні. В системі освіти також заплановано низку заходів, що включають семінари для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл, для студентів вишів, освітньо-музейні виставки, конкурси творчих робіт тощо.

24-29 вересня 2016 р. буде здійснено великий проект, розроблений організацією «Ukrainian Jewish Encounter» («Українсько-єврейська зустріч», Канада – Україна) у співпраці з українськими науковими та освітніми інституціями, Міністерством освіти і науки України. Ідея, основні завдання та заходи проекту були погоджені з Президентом України та українським Урядом. Програмою передбачено, зокрема, проведення Міжнародного симпозіуму; презентації спеціального видання книги, присвяченій трагедії Бабиного Яру та історичній пам’яті про неї; організація Меморіального архітектурного проекту; вшанувального концерту в Національній опері України; мистецьких виставок, кінопоказів, презентацій документальних фотографій тощо, а також Міжнародного молодіжного освітньо-культурного проекту.

В рамках останнього для студентської молоді з України та багатьох інших країн світу будуть організовані лекції провідних українських та закордонних істориків і культурологів, виступи літераторів, диспути та «круглі столи» з актуальних питань історії Голокосту, міжетнічних та міжкультурних відносин, проблем молоді та сучасного суспільства; «творчі варштати», інтерактивні заняття, психологічні тренінги; міжнародний конкурс творчих робіт учнів, вчителів та студентів за сприяння Міністерства освіти і науки України та ін.

В усіх навчальних закладах України Міністерство освіти і науки України пропонує провести 29-30 вересня «Уроки пам’яті трагедії Бабиного Яру та «бабиних ярів» України». На цих заняттях варто згадати події Другої світової війни та злочини тоталітарних режимів, які є організаторами геноцидів. Важливо звертати увагу учнівської молоді не тільки на трагедію знищення, але й на опір нацистським катам та спасіння переслідуваних. Україна займає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу, які з ризиком для власного життя та життя своїх рідних, дітей рятували євреїв від нацистського геноциду. Подвиг цих українців є прикладом справжнього героїзму, важливим моральним уроком історії Голокосту.

Для проведення уроків пам’яті, роботи на факультативних заняттях, у позашкільних заходах допускається використовування додаткової навчально-методичної літератури, яку вчителі можуть безкоштовно отримати через замовлення до Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума», який співпрацює з Міністерством освіти і науки України (вибрати потрібні вам книжки ви можете на сайті http://tkuma.dp.ua/ у розділі «Публікації»; замовити літературу можна також, написавши на електронну адресу library@tkuma.com або звернувшись за телефоном +38 056 717 7012). Навчально-методична література, що пропонується, рекомендована до використання в навчальному процесі та отримала відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

11-22 квітня 2016 р. у м. Чернігові на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся третій (заключний) етап VІІ Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2016» у номінації «Історія». У ньому взяли участь 25 вчителів історії – переможців обласного етапу конкурсу.

Першим конкурсним випробуванням, яке відбувалося заочно, було оцінювання Internet-ресурсу вчителя.

Аналіз сайтів показав, що більшість з них розраховані на вчителів як цільову аудиторію. Вони містять:

- досвід роботи дистанційного навчання (В.Мицько) або окремих його елементів;

- розміщення у блозі електронних версій підручників (їх частин) або посилань на сайти, де їх можна знайти (К.Аркуша, В.Мицько, Н.Кулакова, Т.Пилипович);

- пропозиція учням звертатися до посібників, які подіють матеріал у стислому та спрощеному вигляді (О.Біла);

- спонукання учнів до пошуку додаткової та довідкової інформації, подаючи її на окремих сторінках блогу (Н.Кулакова), або, посилаючись на сайти, де можна знайти відповідні джерела (І.Чернецька);

- залучення учнів до роботи з картами як окремими тематичними, так і електронними версіями атласів (Н.Кулакова, О.Бурлака);

- оприлюднення конспектів уроків (це здебільшого окремі уроки, в яких учителі презентують власний досвід (т.з., авторські уроки, А.Дяченко, І.Чернецька, І.Колесник, С.Колісніченко, Т.Пилипович, А.Свинчук, Т.Тарасюк, М.Чечур та ін.), але разом з тим, вони можуть бути використані учнями при виконанні домашньої роботи, для закріплення матеріалу та ліквідації інформаційних прогалин;

- подання навчальної інформації у стислому узагальненому вигляді за допомогою умовно-графічної наочності та опорних схем та таблиць (В.Василенко), структурно-логічних таблиць (О.Воронова), «хмаринок слів» – набору слів, що характеризують історичну особу, події, період, поданих різним шрифтом одного кольору, згрупованих в межах контуру, у вигляді певних символів предмету;

- розміщення в Internet-ресурсі інструкцій для самостійного виконання учнями завдань певного характеру у вигляді пам’яток (алгоритмів, здебільшого запозичених з методик формування умінь 80-х рр. ХХ ст. та адаптованих до сучасних вимог та посібника «Історія епохи очима людини» (В.Василенко, О.Бурлака, Г.Голіновська та ін.);

- забезпечення вільного доступу учнів до використаних на уроці чи взагалі існуючим в Internet презентацій – своєрідного комплексного засобу навчання, що поєднують в собі вже згадані елементи (навчальний текст, фрагменти джерел, карти, зображення, умовно-графічну наочність, завдання з опанування матеріалу тощо). Це різною мірою притаманне майже всім учасникам конкурсу;

- подання у блозі інструментарію контролю і самоконтролю над просуванням учнів у навчанні у вигляді авторських збірок різнорівневих тестів по кожному класу (А.Дяченко); онлайн-тести (О.Бурлака), тестових завдань з окремих тем (І.Чернецька): тестових завдань певного виду – так званих «інтерактивних модулів» на основі пазлів (Т.Веркалець); комплексу завдань різних типів на основі поширених в Internet платформ: стрічка часу, історичні пазли, тести, кросворди, «знайди пару», «збудуй послідовність» тощо (Г.Голіновська);

- візуалізація навчання за допомогою відеоматеріалів, які можуть використати учні вдома під час підготовки до уроку, своєрідного замінника читання тексту підручника. Тут найбільш популярне, що згодом продемонстрували й уроки конкурсантів, є 108-серійна «Невідома Україна». Найчастіше учасники конкурсу розміщують на власних сторінках 5-8 відео без будь-якої системи та методичного супроводу. На цьому тлі вирізняються підхід Н.Власової до накопичення відео (13 фільмів для 7 класу, 11 – для 10-класу) з їх «прив’язкою» до конкретної теми та А.Дяченко – супровід відео текстовими анотаціями змісту фільму. Найцікавіші ідеї в цьому напрямку належать Т.Гнатюк. Вона пропонує своєрідний візуальний комплекс (який поки ще перебуває у стадії формування), що містить презентацію та відео (навчальне або науково-популярного характеру), де є можливість – мультиплікаційний або художній фільм. Таким чином, учень, ознайомившись з презентацією, усвідомлює навчальний матеріал у загальних рисах, який наповнюється та набуває образного вигляду під час перегляду фільму;

- використання аудіоматеріалів. Цей методичний аспект був дуже популярним у «докомп’ютерну епоху» – у 70–80-х рр. ХХ ст., а з поширенням мультимедіа був поглинутий комплексним використанням зображення друкованого та аудіотексту. З огляду на це, цікавою видається ідея О.Ланіци добірки музичного супроводу до ключових тем курсу, і с творення своєрідного саундтреку. Це дає можливість застосувати сугестопедичне навчання, яке передбачає вплив не лише на свідомість, а й на підсвідомість учнів. Школяр на уроці знайомиться з навчальним матеріалом на тлі музичного твору, потім вдома він вмикає музику і в нього з’являться ті образи, що сформувалися на уроці. Ще більшим ефектом має бути читання підручника під музичний супровід. Отже, є широке поле для експериментування.

Проведені очні конкурси майстер-клас, уроки, захисти проектів показали, що учасники конкурсу намагаються розв’язувати найактуальніші проблеми методики навчання історії: більше 30% конкурсантів (О.Аркуша, Н.Власова, Г.Голіновська, Т.Гуцул, В.Мицько, О.Середа, І.Чернецька) обрали своєю темою різні аспекти розвитку критичного мислення учнів на уроках історії в різних аспектах; 20% учасників мали цільове спрямування на організацію роботи з джерелами: візуальними (О.Вдовін, Т.Веркалець, Н.Кулакова), різних типів (С.Колісніченко) та джерелом як засобом формування навчально-дослідницьких умінь (Т.Пилипович); 16% учителів презентували досвід використання інформаційних технологій: на рівні їх елементів (А.Дяченко), використання комп’ютерних ігор (Т.Гнатюк), робота з програмою Master Tool (О.Бурлака), використання сервісу Veb2.0 (Н.Власова); 8% учасників конкурсу реалізовували у власному досвіді ідею інтеграції у навчання: на рівні метапредметного підходу (О.Біла), та використання внутішньопредметної та міжпредметних зв’язків (І.Чернецька). Деякі конкурсанти зосередили свою увагу на окремих актуальних проблемах теорії та практики навчання історії: інтерактивні методи і прийоми навчання (В.Василенко, Г.Голіновська), евристичні методи (О.Ланиця), прийоми кооперативного навчання (І.Усатенко), використання стурктурно-логічних таблиць у навчанні (О.Воронова), розвиток обдарованості (А.Свинчук), використання прийомів мнемотехніки (Т.Тарасюк), активізація пізнавального інтересу учнів (Л.Ворожбит) тощо.

Усі конкурсанти демонстрували вміння організовувати компетентнісно орієнтоване навчання історії, зазначаючи це у назві теми як стрижневу спрямованість власного досвіду (К.Аркуша, Т.Вергалець, Л.Ворожбит, Т.Гуцул, І Колесник, Н.Кулакова) або вважаючи розвиток предметної компетентності як показник своєї професійної діяльності.

При організації практичної частини конкурсанти довели, що активно впроваджують задекларовані у навчальній програмі діяльнісний підхід, продемонструвавши вміння організовувати групову діяльність на уроці та вільне володіння інтерактивними методами навчання, найпопулярнішим з них виявилися «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», «Займи позицію» та «Зміни позицію». Це свідчить про те, що інтерактивні методи вже стереотипізувалися і стали звичним явищем у сучасній практиці навчання.

Виходячи з характеру завдань, що пропонувалися вчителями, їх ставлення до учнів та їхньої роботи, характеру оцінювання, прагнення до створення атмосфери співробітництва, видно, що конкурсанти прагнуть реалізувати у власній діяльності ідеї особистісно зорієнтованого навчання.

Всі учасники конкурсу показали вільне володіння комп’ютером, супроводжували розповідь комп’ютерною презентацією, насиченою музичним супроводом, відеофрагментами, завданнями, створеними на основі комп’ютерних програм – історичних пазлів, стрічок часу, кросвордів, «рухливих карт» тощо.

Конкурсанти широко використовують у практиці різноманітні графічні опори на різних етапах навчання: кластери, асоціативний кущ, гроно знань (дерево пізнання) при актуалізації навчального матеріалу; структурні схеми і таблиці під час пояснення нового матеріалу; сенкани або сенквейни, «фішбоун» тощо.

Проте конкурсанти обирали надто широку тему, пов’язану з формуванням складних учнівських якостей і при цьому застосовували велику кількість прийомів, методів, засобі. Вони демонстрували їх на прикладах різних курсів та різних класів.

Загалом відчувалася наявність у конкурсантів певних проблем з визначенням теми майстер-класу:

- одні учасники ототожнювали її з темою навчального заняття;

- деякі конкурсанти обрали надто загальну тему, в межах якої можна було розповідати про все, що має будь-яке відношення до навчання історії

- дехто з учасників намагався вивчати один процес в межах іншого;

- окремі конкурсанти взяли за цільові орієнтири надто складні категорії, інструментарій вимірювання яких недостатньо розроблений ;

- частина учасників конкурсу, аби уникнути конкретики вживають в назвах тем занадто абстрактні терміни

- подекуди зустрічається відверто неправильне вживання спеціальної методичної термінології.

Загалом, проведені конкурси показали наявність розбіжностей між теоретичною (в сенсі методики) підготовкою та практичними наробками конкурсантів. Це підтвердилося під час виконання учасниками конкурсу тестових завдань з фахової майстерності.

****************************************************************