Матеріали до підготовки уроків історії

Гетьмани України періоду Руїни

https://drive.google.com/file/d/19OR8mTl3qCRTrCPsf2KO8-M-hFsrdE7i/view?usp=sharing

Тести для уроку узагальнення "Культура українських земель в XIV-XV ст

https://app.wizer.me/learn/NFT7Y9

.........................................................

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XX — НА ПОЧАТКУ XXI СТ. ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Матеріали до уроку

1. Неякісна вода

80 % населення України використовує воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод щороку погіршується. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3-го класу забрудненості. Але очисні споруди, що виробляють питну воду, розраховані на прийом води 1-2 класу забруднення. Як результат — вісімдесят відсотків проб води показують, що її якість не відповідає умовам держстандартів. Майже 75 % українців п’є воду з Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. Лише в Полтавській області майже всю воду беруть із підземних джерел.

2. Забруднення повітря

Щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн тонн шкідливих речовин і вуглецю. Традиційно головними забруднювачами залишаються промислові підприємства. Однак збільшення кількості автомобілів на дорогах спричинило і збільшення шкідливих викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що надходять у повітря на території великих міст, зросла на 50-70 %.

3. Деградація земельних ресурсів

Складний стан земельних ресурсів України зумовлений тим, що 71 % всього агроландшафту країни використовують для господарської діяльності. Але через надмірне і неправильне використання родючість землі щороку падає. Екосистема ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів (на 2,4 млн га за останні 15 років). Товщина гумусового шару за останнє десятиліття знизилася в середньому на 20 %. До того ж майже 40 % загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель.

У разі збереження нинішніх темпів деградації ґрунту (ерозія, затоплення, зміни клімату та ін.) критичні значення рівня родючості можуть бути досягнуті через 20-30 років, а в окремих регіонах навіть раніше.

4. Знищення лісів

Україна належить до малолісистих країн — ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьому експорт деревини з України в 2,5 раза перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). Прямий наслідок нераціонального вирубування лісів — збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо Закарпаття.

5. Небезпечні геологічні процеси

Значна частина валового внутрішнього продукту країни пов’язана з видобуванням і перероблянням мінерально-сировинних ресурсів (41-43 %), сконцентрованих у гірничовидобувних регіонах Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону. Між тим, екологія цих регіонів потерпає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар’єрів... підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні.

6. Побутові відходи

У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд т. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тис. тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4 % площі України. Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологічного лиха. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на відстані десятків кілометрів від звалища.

7. Об’єкти військової діяльності

Системи та устаткування водогосподарського комплексу об’єктів і гарнізонів Збройних сил України на 90 % морально і фізично застаріли. Екологи зазначають: вони працюють зі значним перевантаженням і становлять потенційну загрозу навколишньому середовищу. Фахівці говорять, що місцеві жителі тих територій, де раніше розташовувалися військові частини, і досі відчувають присмак бензину в колодязній воді.

8. Чорнобильська катастрофа

Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн кюрі. Аварія призвела до радіоактивного забруднення більш ніж 145 тис кв. км території України, Білорусії та Росії. На радіоактивних територіях сьогодні розміщено понад дві тисячі населених пунктів, у яких проживає майже півтора мільйона людей. Українські вчені єдині в думці про те, що наслідки Чорнобильської аварії ще дуже довго будуть про себе нагадувати. Станом на 2009 рік в Україні було зареєстровано 6 049 випадків раку щитовидної залози у людей, які на момент аварії були дітьми і підлітками. Крім того, за час, що минув після катастрофи на ЧАЕС, зросла кількість психоневрологічних захворювань, патології серцево-судинної системи.

У той же час, за 25 років радіаційний стан територій навколо станції значно покращився. Цьому сприяли і природні процеси, і проведення дезактиваційних робіт, і відсутність людини. Так, у регіоні відновилися популяції вимираючих тварин, а українські чиновники навіть заговорили про можливість скорочення зони відчуження біля ЧАЕС.

........................................................................................................

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. НОВІ ЯВИЩА В СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ ТА ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ НАСЕЛЕННЯ ЗА ЧАСІВ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ

Завдання

1. Ознайомтесь з історичними джерелами.

2. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте моменти, що стосуються:

а) змін у соціальній сфері;

б) повсякденного життя у цей період;

в) життя радянської людини;

3. Чи завжди ви погоджуєтесь з коментарями істориків та очевидців?

4. Напишіть історичне есе за темою «Зміни в житті людей 50-60-х років: від Сталіна до Хрущова»

1. С. Кульчицький про соціальну політику Хрущова

«Безсумнівним досягненням М. Хрущова була сильна соціальна політика, яка стосувалася практично всіх сторін суспільного життя. Соціальні завоювання хрущовської доби не менш важливі, ніж ліквідація ГУЛАГу. Ці два напрями в політиці реформ виявилися незворотними, тобто справді історичними за своїм значенням... У березні 1956 р. радянський уряд скоротив на дві години тривалість робочого дня у передвихідні та передсвяткові дні. Було збільшено тривалість відпусток, пов’язаних із вагітністю і пологами (з 77 до 112 календарних днів).

У квітні скасовано закон 1940 р., що прив’язував робітників до підприємств, на яких вони працювали. Тепер працівники мали право змінювати місце роботи, за два тижні попередивши адміністрацію про свій намір. Для селян, однак, зберігалося попереднє становище: не маючи паспортів, вони не могли залишити свій колгосп або радгосп. У травні було встановлено шестигодинний робочий день для підлітків від 16 до 18 років. Скасовувалася плата за навчання у старших класах середніх шкіл та вищих навчальних закладах. Ці заходи ліквідували найбільш одіозні ознаки сталінської поліцейської держави...

У липні 1956 р. було прийнято закон про державні пенсії, за яким значно збільшено розміри нижчих розрядів і обмежено розміри високих пенсій... З 1956 р. розпочався поступовий (за галузями) перехід з восьми- на семигодинний робочий день... У вересні 1956 р. уряд видав постанову про підвищення в середньому на третину заробітної плати низькооплачуваним робітникам і службовцям...

На реальні доходи трудящих істотно впливала практика щорічного випуску державних внутрішніх позик. Вони були розраховані на напівдобровільне-напівпримусове вилучення грошової суми, яка відповідала 3-4-тижневому заробітку.

У липні 1957 р. ЦК КПРС і Рада міністрів СРСР прийняли постанову «Про розвиток житлового будівництва в СРСР». У ній ставилося завдання надати кожній сім’ї окрему квартиру. Для будівництва нових житлових масивів передбачалося створення в кожному великому місті високопродуктивних домобудівних комбінатів і розвиненої промисловості будівельних матеріалів. Понад 3 млн квартир, споруджених у містах і робітничих селищах України за десяток років, істотно пом’якшили житлову проблему. Хоча збудовані в часи М. Хрущова п’ятиповерхові панельні будинки з невеликою житловою площею пізніше презирливо назвали «хрущобами», вони були для жителів міст кращим варіантом порівняно із бараками або перенаселеними комуналками.

2. А. Кириленко про соціальні зміни часів хрущовської «відлиги»

«...за період 1956-1965 р. в Україні... житлові умови поліпшились у близько 18 млн людей... У містах і населених пунктах розширювалась, а в деяких містах знову будували водопровідну мережу, створювали каналізаційні системи, почалася газифікація квартир обласного центру та деяких районних центрів. Ось дані, що характеризують зростання потужності водопроводу тільки в містах Херсонської області: протяжність водопровідних ліній станом на 1 січня 1952 р. становила 96,8 м², на 1 січня 1959 р. — 199,3 м²...

За цей час в основному була розв’язана проблема сполучення між обласними й районними центрами. Це істотно покращило обслуговування сільських мешканців. Однак усередині сільських районів залишалися проблема бездоріжжя й низьке забезпечення автомобільними шляхами з твердим покриттям.

3. О. Царенко, А. Захарчук про перетворення в соціальній сфері

«Основним серед інших був закон про пенсійне забезпечення, прийнятий у липні 1956 року, який зачепив інтереси мільйонів людей. Розмір пенсій залежав від стажу роботи і віку. Чоловіки могли піти на пенсію у віці 60 років за 25-річного стажу роботи, жінки — у 55 років за 20-річного стажу. Розмір щомісячної пенсії коливався від 300 до 1 200 крб. ...Поряд з цим значно розширилась система персональних пенсій, які призначались «за особливі заслуги перед державою», їх розмір був непорівнянно вищим від загальнодержавних пенсій, з ними були пов’язані різноманітні привілеї щодо оплати житла, безкоштовного проїзду в громадському транспорті, отримання можливості безплатного лікування в санаторії тощо...

1956 р. було прийнято закон про скорочення робочого тижня (з 48 до 46 год.), тобто робочий день в суботу ставав коротшим на 2 години. За роки семирічки робочий тиждень скоротився в середньому до 40 годин. Це означало, що робітники і службовці працювали п’ять днів у тиждень по 7 годин, а в суботу — 5 годин...

У середині 1950-х розпочалось масове житлове будівництво, яке було переведене на промислову основу. Житло будували із залізобетонних панелей, що помітно скоротило строки будівництва, правда, часто за рахунок погіршення умов у власне плані помешкання (невеликі за площею кухня і коридор, прохідні кімнати, суміщені санвузли і т. ін.). Але люди, які переселялися з бараків, підвалів, гуртожитків в нові окремі квартири, вважали це за щастя. Значного поширення набули житлові кооперативки, що пропонували виплату всієї вартості квартири на досить пільгових умовах — з відтермінуванням на 15 років.

Проте черга на отримання квартири просувалась досить повільно і дуже часто залежала від виробничих показників працівника, від активної участі в суспільному житті колективу, відносин з начальством та інших чинників, що дозволяло використовувати зазначені чинники для тиску на конкретних осіб.

1958 року було прийнято рішення призупинити на 20 років виплату коштів за державними позиками, оскільки коштів на зазначені цілі у держави не було. Водночас була скасована обов’язкова переплата на державні позики.

1957 року були зменшені податки для низькооплачуваних працівників, збільшились виплати багатодітним сім’ям, за тимчасовою втратою працездатності. Була підвищена мінімальна заробітна плата з 30 до 40-45 крб, у середині 1960-х років вона становила 60 крб, а 1965 року зросла до 95 крб. Однак різниця між нижчим і вищим рівнем заробітної плати залишалась значною. До категорії працівників з низьким рівнем заробітної плати належали вчителі, лікарі і молодший медичний персонал, працівники музеїв, бібліотек та ін.

Прибутки сім’ї зростали також у зв’язку зі скасуванням 1956 року плати за шкільну і вищу освіту. Як і раніше, у бюджеті сім’ї комунальні платежі посідали незначне місце. Основне місце в сімейному бюджеті припадало на продукти харчування — понад 50 % заробітної плати.

Не можна не відзначити широкий рух за лібералізацію духовного життя, що розвивався в цей період. Він охопив інтелігенцію: представників академічної науки, викладачів вишів, літераторів, які дістали пізніше назву «шістдесятників». Розпочався випуск художньо-публіцистичних журналів, де друкували твори, що критично оцінювали сталінську епоху і загальні недоліки тоталітаризму з позицій романтичної віри у світле майбутнє».

4. В. Борисенко про повсякдення мешканців села Хижинець Вінницького району Вінницької області у 1950-1960-х рр.

«Дещо більше продуктів з’явилося... у період хрущовської відлиги. На базарі у м. Вінниці на брезенті лежала купа камбали, до якої ставилися з певною пересторогою через її незвичний зовнішній вигляд, але потім купляли періодично. Хоч частіше віддавали перевагу таким сортам риби, як тріска та окунь, яких побільшало у продажу. На базарі також почали продавати ковбаси домашнього приготування по 25 крб, що було не по кишені селянам. Але варто зауважити, що наявність на присадибних ділянках значної кількості полуниці, малини, вишень, ранніх сортів яблук і груш давала можливість жителям с. Хижинці мати завжди свіжу копійчину. Гроші ці були невеликими. їх витрачали на купівлю хліба, цвяхів, різного домашнього начиння, на посуд, який був великим дефіцитом...

У раціоні харчування селянської родини переважала борошняна та молочна їжа. М’яса і риби споживали мало, переважно на свята. Готували їжу в печі, але вже використовували керосиновий примус...

Дозвілля молоді проходило переважно у клубі, який був переобладнаний з попівської хати. В одній частині хати був клуб, в іншій — кооперація. У клубі два рази на тиждень демонстрували кінофільми. Переважно індійські та арабські. Старші хлопці й дівчата сиділи на стільцях, а підлітки на підлозі перед екраном. Якщо не вистачало місця на підлозі, то за доброти прибиральниці можна було дивитися фільм на сцені за екраном, тільки все рухалося у другий бік. У неділю в клубі були танці під гармошку...

Працювати в місті було неможливо, бо одразу ж відрізали земельну присадибну ділянку. Влаштовувалися у місті лише члени родин одноосібників на непрестижних роботах: сторожами, санітарками. Але спілкування з містом було активним. У неділю селяни йшли не до церкви, бо вона вже не функціонувала, а на базар щось продати й купити. Труднощі економічного та морального характеру породили таку форму шлюбу, як «вечірка». Весілля відбувалося дуже скромно, але для першого одруження молодим усе ж намагалися обов’язково спекти коровай. У 1950-х — на початку 1960-х починають пропагувати так звані «комсомольські весілля» для передовиків колгоспного виробництва».

5. Про грошову реформу 1961 р.

Після проведеної грошової реформи 1961 р. вартість карбованця підвищилася у 10 разів, в обіг було випущено нові гроші. «Тепер буває так: лежить копійка на тротуарі, людина проходить і не нахиляється, щоб підняти її. А коли будуть нові гроші, копійка не буде валятися, її обов’язково піднімуть, бо це — коробка сірників», — говорив М. Хрущов на сесії Верховної Ради СРСР 1960 року.

Справді, дрібні мідні монети не вилучали з обігу, а значить, їхня вартість збільшилася в 10 разів. Але це був чи не єдиний «плюс» грошової реформи. Сучасні економісти вважають її прихованою девальвацією. Як наслідок, ціни на колгоспних ринках, які забезпечували в цей час близько 15 % товарообігу, значно зросли. 1962 р. ціни на ряд продуктів харчування підвищила і державна торгівля. Це погіршило становище в державі, негативно вплинуло на добробут населення.

Одна стандартна хлібина коштувала 14 копійок, літр молока — 20 копійок, пара чоловічого взуття — 25 крб, чоловічій костюм — 90 крб.

б. Статистичні джерела

Рік	Показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки (крб)
1958	76,7
1959	77,7
1960	78,3
1961	81,3
1962	84,2
1963	85,4
1964	87,6

.....................................................................................................
5 клас 

Перелік 

пам'яток культурної спадщини національного значення Хмельницької області

Кам'янець-Подільський район

Укріплення міста:	XV-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський	727
міські мури	XV сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська	727/1
міська брама	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова	727/2
кравецька башта	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Вали	727/3
кушнірська башта	1565, 1785 роки	м. Кам'янець- Подільський, Старопоштовий узвіз	727/4
різницька башта	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Вали	727/5
гончарна башта	1583 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Вали	727/6
башта на броді	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, Старий бульвар	727/7
надбрамна башта	XV-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська	727/8
настінна башта	XV-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Онуфріївська	727/9
наскельна башта	XV-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська	727/10
підзамецька брама	1621, 1771 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова	727/11
каземат-лабораторія	1621, 1771 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова	727/12
Комплекс споруд фортеці:	XII-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/0
мури фортеці	XII-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/1
нова східна башта	1544 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/2
лянцкоронська башта	XV-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/3
комендантська башта	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/4
башта Рожанка	кінець XIV - середина XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/5
водяна башта	XV - середина XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/6
мала західна башта	XIV сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/7
нова західна башта	1542, 1672 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/8
денна башта	XII-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/9
ляцька башта	XV - початок XVI сторіччя, 1544 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/10
тенчинська башта	XIV-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/11
ковпак-башта	XIV-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/12
папська башта	початок XV - середина XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/13
надбрамна башта	XV сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/14
мала південна башта	XII-XIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/15
башта над ровом	XII-XIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/16
польна башта	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/17
польний міст	XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/18
сортія	XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	730/19
Комплекс споруд Вірменського костелу:	XIV-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Вірменська, 1	750
костел Святого Миколая	XIV-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Вірменська, 1	750/1
дзвіниця	кінець XV-XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Вірменська, 1	750/2
брама і огорожа	XVII-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Вірменська, 1	750/3
Будинок житловий	початок XX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пл. Вірменський ринок, 3	37-Хм
Будівля окружного суду	1893 рік	м. Кам'янець- Подільський, пл. Вірменський ринок, 5	1646
Башта казематна	1667-1783 роки	м. Кам'янець- Подільський, пл. Вірменський ринок, 6а	736
Будинок житловий	XVIII-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пл. Вірменський ринок, 8	1648
Будинок житловий	початок XX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Гунська, 10	25-Хм
Кріпосний міст	XIV-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова	732/1
Вірменські бастіони	XV-XVII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова	729
Нова фортеця	1621 рік, XVIII-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Замкова, 1	731
Будівля комерційного банку	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Зарванська, 3	1667
Будинок Чарторийських	XVI-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Зарванська, 13	749
Будинок Вірменського пробства	XVII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Іоанно- Предтеченська, 12	745
Хрестовоздвиженська церква	1799-1801 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Карвасари, 24	752
Новопланівський міст	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Князів Коріатовичів	32-Хм
Будівля відділення державного банку	1896-1901 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 1	1670/1
Будинок житловий	1901 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3	31-Хм
Грот-колодязь і фундаменти житлового будинку	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Кузнецька, 4	1665
Вірменські склади	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пров. Миколаївський, 1а	743
Комплекс споруд церкви Святого Миколая:	XIII-XIV сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пров. Миколаївський, 2	742
церква Святого Миколая	XIII-XIV сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пров. Миколаївський, 2	742/1
дзвіниця	початок XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пров. Миколаївський, 2	742/2
мур і підпірна стіна	XVII-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Довга	742/3
Будівля технічного училища	початок XX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. І. Огієнка, 61	24-Хм
Будинок польського магістрату (Ратуша)	XV-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пл. Польський ринок, 1	738
Будинки житлові	XVI-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, пл. Польський ринок, 14-16	49-Хм
Будівля лікарні	1864-1871 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Пушкінська, 31	1671
Будинок Руського магістрату	XVI-XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. П'ятницька, 9	737
Будівля духовної семінарії	1789 рік, XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. П'ятницька, 11	1650
Порохові склади	1778-1779 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська, 15	735
Комплекс споруд Руської брами:	XVI-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська, 93	734/0
дозорна башта	XV сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська, 93	734/1
прибрамна башта	XVI сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська, 93	734/2
барбакан	XV-XVI, XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська, 93	734/3
надбрамна башта	XV-XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська, 93	734/4
прибережна башта	XV сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Руська, 93	734/5
Будівля міської думи	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Соборна, 1	14-Хм
Комплекс споруд Тринітарського монастиря:	1750-1765 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Старобульварна	733
костел Святої Трійці	1750-1765 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Старобульварна	733/1
дзвіниця	1750-1765 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Старобульварна	733/2
огорожа	1750-1765 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Старобульварна	733/3
трапезна	XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Старобульварна	733/4
Турецькі бастіони	XVII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, Старопоштовий узвіз	728
Монастир візиток	1842 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. О. Суворова, 2	26-Хм
Церква Святих апостолів Петра і Павла	1580, 1834 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Татарська, 9	741
Будівля першої російської гімназії	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Татарська, 14	1636
Колегіум єзуїтський	1756 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Татарська, 14а	1637
Будинок житловий	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Л. Українки, 48	16-Хм
Будинок житловий	1902-1903 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Л. Українки, 60	1672
Будівля гімназії Славутської	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Л. Українки, 81	17-Хм
Русько-фільварецькі сходи	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. І. Франка	28-Хм
Комплекс споруд домініканського жіночого монастиря:	середина XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Францисканська, 10а	1642
костел Святого Михаїла	1750 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Францисканська, 10а	1642/1
келії	середина XVIII сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Францисканська, 10а	1642/2
Будівля духовної семінарії	1861-1865 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Т. Шевченка, 13	1673
Будівля селянського банку	кінець XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Т. Шевченка, 17	36-Хм
Пушкінський будинок	1899 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Т. Шевченка, 20	33-Хм
Будівля Маріїнської жіночої гімназії	1882-1884 роки	м. Кам'янець- Подільський, вул. Т. Шевченка, 24	1674
Казенна палата	1898 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Т. Шевченка, 26	1675
Будинок житловий	1911 рік	м. Кам'янець- Подільський, вул. Т. Шевченка, 35	34-Хм
Будівля лікарні для бідноти	XIX сторіччя	м. Кам'янець- Подільський, вул. Т. Шевченка, 37	35-Хм
Замок	XV-XVII сторіччя	с. Жванець	761
Вірменський костел	XVII сторіччя	с. Жванець	1687
Костел Святої Діви Марії	XVII сторіччя	с. Китайгород	1688
Комплекс замку:	XV-XVI сторіччя	с. Панівці	1689/0
замок	1770 рік	с. Панівці	1689/1
палац	1770 рік	с. Панівці	1689/2
будинок колегіуму	1770 рік	с. Панівці	1689/3
Замок	1507 рік, XVI-XVIII сторіччя	с. Рихта	762
Скельний монастир	XIV сторіччя	с. Гораївка, урочище Монастирище	1686
Комплекс замку:	XIV-XVIII сторіччя	с. Чорнокозинці	1690/0
замок	XIV-XVIII сторіччя	с. Чорнокозинці	1690/1
брама	XIV-XVIII сторіччя	с. Чорнокозинці	1690/2
костел Святого Йосифа	XIV-XVIII сторіччя	с. Чорнокозинці	1690/3