Виховна робота

Кібербулінг. Безпека в мережі

Internet - найбільша глобальна комп'ютерна мережа, що зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10%. Internet утворює немовби ядро, яке забезпечує, взаємодію інформаційних мереж, що належать різним установам у всьому світі. Якщо раніше вона використовувалася виключно як середовище для передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні завдання, які підтримують функції мережного пошуку та доступу до розподілених інформаційних ресурсів й електронних архівів. Таким чином, Internet можна розглядати як глобальний інформаційний простір.

-         Давайте спробуємо визначити позитивні і негативні риси всесвітньої мережі «Інтернет»

Небезпека чекає нас в інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях. Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми. Один із прикладів такої проблеми - кібербулінг. Це досить нове поняття для нашої країни, воно прийшло до нас із Заходу разом із чатами і соціальними мережами.

Перегляд відеоролика «Обережно: кібербулінг»

За даними Українського інституту дослідження екстремізму (УІДЕ) 80% дітей протягом шкільного життя зіштовхуються з кібербулінгом. Найчастіше цькування призводить до психічних розладів дитини, зокрема і до самогубств.

  

Що означає «кібербулінг»?

Кібербулінг — нове популярне “захоплення” серед молоді. Агресивність, жорстокість у висловлюваннях,  наклеп з боку однолітків — все це характерно для кіберцькування, який може статися під час підліткового періоду (охоплює вік від 11 до 16 років).  У реальному житті підліток може цього уникнути. Адже дорослі — вчителі, батьки сприяють зміні поведінки дитини на конструктивну.

Наразі Інтернет є досить поширеним явищем у сучасному світі, його неможливо усунути, тут все наше життя, ми вчимося тут спілкуватися, пізнаємо нову інформацію та поповнюємо свій словниковий запас, тому покращувати Інтернет – етику нам просто необхідно. Але кібернасильству досить важко протистояти в світі інноваційних технологій.

 По-перше, дитина ніколи не скаже батькам про те, що вона стала жертвою кібербулінгу, їй просто соромно і страшно буде зізнатися у своїй помилці. Підлітки вчаться бути самостійними і незалежними від опіки батьків, тому контроль з боку дорослих їх тільки насторожує.

По-друге, потреба в підлітковому віці включає в себе саме комунікацію з ровесниками. До речі, серед інтровертів більше підлітків, які налагоджують свою комунікативну сферу в соціальних мережах, вони переживають всі свої емоції внутрішньо.

По-третє,  батьки нехтують індивідуальними особливостями дитини, приписуючи їм перехідні характеристики підліткового віку.

  

Отже, КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

Найпоширеніші типи кібербулінгу

1. До найпоширенішіших типів кібербулінгу належать:

•  Використання особистої інформації.

•  Анонімні погрози.

•  Переслідування.

•  Тролінг і флеймінг.

•  Гепіслепінг.

Розглянемо методи кібербулінгу докладніше.

1. Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.

2. Анонімні погрози. Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою

3. Переслідування. Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь- якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.

4. Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи

5. Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.

Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну. На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в певних умовах вона   теж  може  перетворитися  на  нерівноправний  психологічний  терор.  Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.

6. Обмовлення, або  зведення  наклепів  -  розповсюдження  принизливої  неправдивої інформації з використанням комп ’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад),   створюються   спеціальні   «книги   для   критики»,в   яких розміщуються жарти про однокласників, наклепи. Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

7. Хепіслепінг (HappySlapping - щасливе ляскання, радісне побиття) - назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.

Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це сталось із 18-річним Трістоном Крістмасом, якого група хлопців побила для того, щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав кинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі пішли продовжувати вечірку. З’явилось поняття буліцид - загибель жертви внаслідок булінгу, який вважається злочином, і хепіслепінг, якщо призводить до таких трагічних наслідків.

Розглянемо стандартну структуру кібербулінгу на прикладі його учасників та їхніх психологічних портретів.

Психологічні портрети учасників кібербулінгу

1. Агресор - людина імпульсивна, яка прагне головувати над усіма, щоб її всі слухалися і боялися, агресивно налаштована не лише до ровесників, але й до дорослих(батьків, учителів); не вміє співчувати, фізично сильніша за «потенційну жертву».

2. Потенційна жертва - людина замкнена, вразлива і сором ’язлива, яку легко налякати, невпевнена у собі, дуже за все переживає, має занижену самооцінку, депресивна, часто думає про суїцид, не має близьких друзів, більше спілкується з дорослими, ніж з ровесниками, фізично слабша за «агресора».

3. Спостерігач - людина, якій дуже цікаво переглянути (в деяких випадках і зафіксувати) процес цькування та знущання однієї людини над іншою.

 Вправа "Чому так стається?"

•      Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

•      Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

•      Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

Як же можна уберегтися від небажаних наслідків користування інтернетом?

 1.Кібербулінг небезпечний не менше, ніж знущання у звичному розумінні. І зачіпає ця проблема не лише дітей та підлітків (безпосередніх учасників), а й дорослих, які повинні підтримувати і допомагати своїм дітям у такій ситуації та запобігати можливості залякування.

2.Багато дітей, що стали «потенційними жертвами» кібербулінгу, не витримавши такого психологічного удару, попрощалися з життям.

3.Для того щоб запобігти проблемі кібербулінгу, батькам і нам з Вами змалечку потрібно навчитись безпечно використовувати комп ’ютер, інтернет та інші інформаційно-комунікаційні технології.

4.Слід знати про те, що з проблемами, які виникають у віртуальному просторі, теж потрібно ділитися з батьками і разом їх розв ’язувати.

5.Користувачі інтернету повинні пам'ятати кілька простих правил безпеки,

6.Всім чим ми займаємся в Інтернеті відстежується правоохоронними органами та СБУ. 

Правила-поради для подолання кібербулінгу

1. Не поспішай викидати свій негатив у кіберпростір.

Перш ніж писати і відправляти повідомлення, слід заспокоїтися, вгамувати злість, образу, гнів.

2.Створюй власну онлайн-репутацію, не купуйся на ілюзію анонімності.

Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, існують способи дізнатися, хто стоїть за певним нікнеймом. І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реального шкоди, все таємне стає явним. Інтернет фіксує історію, яка складається з публічних дій учасників і визначає онлайн-репутацію кожного - накопичений образ особистості в очах інших учасників. Заплямувати цю репутацію легко, виправити - важко.

3.Зберігай підтвердження фактів нападів.

Якщо тебе дуже засмутило повідомлення, картинка, відео тощо, слід негайно звернутися до батьків по пораду, зберегти або роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитися з дорослими в зручний час.

4.Ігноруй одиничний негатив.

 Одноразові образливі повідомлення краще ігнорувати - часто кібербулінг внаслідок такої поведінки зупиняється на початковій стадії. Досвідчені учасники інтернет дискусій дотримуються правила: «Найкращий спосіб боротьби з неадекватними - ігнор».

5.Блокуй агресорів. У програмах обміну миттєвими повідомленнями є

можливість блокувати повідомлення з певних адрес. Пауза в спілкуванні часто відбиває в агресора бажання продовжувати цькування.

6. Не варто ігнорувати агресивні повідомлення, якщо листи невідомого вам відправника систематично містять погрози або порнографічні сюжети. У цьому випадку слід скопіювати ці повідомлення і звернутися до правоохоронців. Питаннями кібер безпеки займаються спеціально створені відділи міліції, й інтернет хулігана можна знайти й покарати. Якщо образлива інформація розміщена на сайті, слід зробити запит до адміністратора для її видалення.

Анонімність в інтернеті. Як не боятися за свої дані?

В умовах постійного розвитку інформаційних систем, з кожним днем ​​все більшої актуальності набуває питання анонімності в інтернеті. Разом з цим розвивається область шахрайства в мережі. Тому при використанні даної технології необхідно пам'ятати про свою безпеку і захист даних, які знаходяться під загрозою кожну секунду вашого перебування в світовій павутині.

Не секрет, що інформація, яка надходить в інтернет, ніколи не залишається непоміченою. При неуважною роботі користувач може залишити занадто багато даних про себе, які можуть бути використані проти нього безліччю існуючих способів. З цієї причини бажано користуватися Всесвітньою мережею акуратно і враховувати наступні поради.

Соціальна анонімність. Насамперед варто приділити увагу інформації, яку користувач залишає про себе сам. Йдеться про так звану Соціальної анонімності. Вона повністю незалежна від технічної складової та залежить від дій людини. Іншими словами, це дані, що залишаються користувачем свідомо чи несвідомо, але саме власними руками.

Порада, яку можна дати в даному випадку, гранично простий і очевидний. Необхідно з граничною увагою ставитися до всіх даних, які ви передаєте у Всесвітню павутину. Також необхідно намагатися робити це якомога менше. Адже, як відомо, чим менше інформації про вас можна знайти, тим вище ваша безпека.

Технічна анонімність. Така анонімність залежить саме від технічних засобів, які застосовуються користувачем. Сюди входять всі елементи, пов'язані з програмним забезпеченням і пристроєм в цілому. Підвищити рівень безпеки можна за допомогою спеціальних браузерів , таких як Tor Browser , VPN-підключень і так далі.

Отже, що ж конкретно необхідно робити, щоб повністю захистити себе від проблем з шахрайськими атаками в мережі? Для цих цілей існує велика кількість запобіжних заходів.

Правильно створюйте паролі

Багато користувачів нехтують цим правилом і роблять гранично прості і запам'ятовуються паролі, які легко піддаються злому. Перед створенням власного пароля рекомендується врахувати всі поради зі списку, розташованого нижче.

Ніколи не використовуйте осмислені слова при створенні пароля. В ідеалі, це має бути довгий набір символів, що не прив'язаний за змістом до свого власника.

Один аккаунт - один пароль. Не варто повторюватися, для кожного сервісу найкраще придумати індивідуальний ключ.

Природно, щоб не забути свою комбінацію її потрібно десь зберегти. Багато зберігають таку інформацію на жорсткому диску пристрою, з якого виробляється вихід у Всесвітню павутину. Це досить помилково, адже дані з нього також можна вкрасти. Краще записувати їх в окремий блокнот.

Слід змінювати пароль на зовсім інший якомога частіше, і чим частіше - тим безпечніше.

Як можна менше розповідайте про себе

Дане правило є вкрай важливим і необхідним. Багато користувачів соціальних мереж неусвідомлено залишають гранично велику кількість інформації про себе, що тільки полегшує роботу шахраїв. Мова йде не тільки про повністю заповнених профілях, в яких міститься номер телефону, адреса електронної пошти, місце проживання і так далі.

Наприклад, більшість любителів фотографуватися роблять велику помилку: публікують фотографії різних документів, квитків і так далі. При зборі інформації про вас такі дані відразу ж потраплять в небажані руки. Вихід досить очевидний: ніколи не публікуйте зайві фотографії та дані, які можуть бути використані проти вас.

В ідеалі, ви повинні користуватися тільки перевіреними сайтами і сервісами, а також стежити за посиланнями, за якими переходите. Відповідайте тільки на ті повідомлення, авторам яких ви хоч трохи довіряєте.

Якщо сайт виглядає як той, на якому ви звикли проводити час і вводити дані, то це ще не означає, що це саме він. Завжди дивіться в адресний рядок браузера і будьте впевнені в тому, що це саме той сайт.

Дуже важливо користуватися тільки таким програмним забезпеченням, яке поставляється перевіреним розробником, а також не є його піратською копією. Якщо знехтувати цим правилом і не стежити за файлами, викачуваними з Всесвітньої павутини, можна дуже швидко «попастися на гачок» шахраїв.

Також варто ще раз згадати про антивірусні програми, які виробляють серйозну перевірку всіх даних, одержуваних комп'ютером з інтернету. Найкраще купити ліцензійну підписку, яка повністю убезпечить ваше пристрій.

Хочеться наголосити на тому, щоб ви були більш обачніші та обережніші користуючись Всесвітньої мережею, і залишали якомога менше там своїх «слідів», щоб не давати шахраям можливостей завдавати вам неприємностей.

Підведення підсумків

Отже, якщо ви дійсно стурбовані своєю безпекою у Всесвітній мережі інтернет, то рекомендуємо прислухатися до цих порад і правил. Тоді дуже скоро ви самі переконаєтеся в тому, що ваші дані знаходяться під повним захистом і немає ризику їх втратити.

..........................................................................................
Вікові зміни характеру ціннісного ставлення особистості до себе

Виховання і лише виховання – мета школи

(І.Песталоцці)

Вам ніколи не спадало на думку поставити всім учням одне й те саме запитання: «Чи любиш ти себе?» Впевнена, що і ваші учні відповідять стверджувально «Так». І це не дивно. Адже, як же це, рідного, та не любити?  Та коли починаєш мову вести про те, що в тобі подобається, а що не подобається - картина змінюється: до стверджувального «Так!» додається поправка « але».

І дійсно, важко  дитині об’єктивно себе оцінити та охарактеризувати,  правильно визначити своє особистісне «Я». В одних дітей це обгрунтування буде завищеним, в інших – занижене. Сьогодні важко  відшукати такого учня, щоб  його «Я - особистість» була ідеальна.

Сучасне суспільство вже має нову дитину, що вихована вуличним та віртуальним світом комп’ютерів і телевізорів. Байдужість, жорстокість, егоїзм, відчуття неповноцінності,  бездуховність, з ослабленим здоров’ям, низьким духовним розвитком, порушеною психікою. Ось, далеко не ввесь, перелік відпечатку сучасного часу. А звідси і низька успішність, апатія та пасивність до навчально-виховної роботи учня в школі.  Ось чому   сьогодні кожен педагогічний колектив виокреслює першочерговим завданням виховної роботи в школі ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДИТИНИ ДО СЕБЕ.

Виробити в дітей активну життєву позицію, зміцнити їх фізично, духовно та психічно – найважливіші завдання педагогів. Через призму виховного процесу проходить становлення маленького громадянина, змінюються його погляди та уподобання. Учень, що активно приймає участь у позакласних та загально шкільних заходах різко відрізняється від пасивного. Виступи на шкільній сцені перед аудиторією дітей та дорослих виробляють багато позитивних якостей:  діти стають комунікабельними, творчими, ініціативними,  культурними, артистичними, духовно збагачуються, швидко орієнтуються в різних ситуаціях та знаходять відповідне правильне рішення. Діти, що стають успішними у виховному процесі  стараються не відстати і в навчанні. Ставши лідером в одному учень, не усвідомлюючи того, тягнеться і до іншого.

Не відкрию нове, коли дозволю ще раз нагадати, що пуста посудина ніколи не залишається пустою. Вона завжди наповнюється. От тільки  від її наповнення  буде залежати і наше її сприймання. Отак і з дітьми.

Чим наповнили дитячу душу, свідомість найрідніші люди – батьки?    Якщо з дитиною постійно  спілкуються, грають, вирішують разом проблеми, радяться з нею, люблять її, поважають    – така дитина завжди буде успішною. Відсутність цього в житті дітей  матиме протилежний результат. Зазвичай діти, що виховувалися самі по собі та мали вуличне та телевізійне виховання  в школі мають низьку успішність, неадекватну поведінку та майже повну пасивність у житті класу та школи.  Їх важко розворушити, переконати, залучити до активної роботи. А якщо прийняти до уваги, що  в   більшості таких дітей і батьки мають ворожу позицію до школи, вчителів, майже не приділяють часу та уваги вихованню своїх дітей, то нам, вчителям, дуже тяжко розірвати це замкнене коло втраченості особистостей як дітей, так і батьків.  

Проте,   кожен з нас, педагогів, прагне внести свої корективи в удосконалення та виховання своїх вихованців, вказуючи напрямок руху кожному маленькому кораблику. Звичайно,  при цьому, пам’ятаючи слова Сенеки: «Якщо корабель не знає, до якого причалу він тримає курс, то ніякий вітер не буде йому супутнім», постійно формувати внутрішній світ особистого «Я» кожної дитини, вселяти впевненість в собі та усвідомлення корисності в суспільстві.

Вікові особливості учнів

Початкова школа 

Таким чином, можна сказати, що характерними особливостями дітей молодшого шкільного віку є:

·         Довірлива зверненість до зовнішнього світу.

·         Міфологічність світогляду (переплетення реального та вигаданого на основі необмеженої фантазії та емоційного сприйняття).

·         Вільний розвиток почуттів та уяви.

·         Наївний суб'єктивізм і егоцентризм.

·         Несвідоме і пізніше - регульоване почуттям чи задумом наслідування.

·         Внесуб'ектівний характер уваги і почуттів.

·         Побудова моральних ідеалів - зразків.

·         Фабульний, ігровий, дослідницький характер пізнання.

·         Свідоме перенесення "установки на гру" у свої ділові і серйозні відносини з людьми (грайливість, невинне лукавство).

·         Крихкість емоційних переживань, внутрішній індивідуалізм, розсуваються суб'єктивний і об'єктивний світ у свідомості дитини.

·         Конформізм (в естетичних і етичних оцінках і діях: моральні поняття добра і зла обумовлені оцінкою дорослих).

Ціннісні пріоритети школярів визначаються в такій ієрархічній послідовності:

Молодші школярі (1-4 класи):

1) сім'я, 2), дружба (любов), 3) книги (Гаррі Поттер, Астрід Ліндгрен "Пеппі Довга панчоха", Дж. Толкін, Вінні Пух), 4) мистецтво, музика, 5)матеріальні блага, 6)  театр, кіно (комп'ютер).

 Особливості підліткового віку

·         Посилена увага до власного внутрішнього світу.

·         Розвиток мрійливості, свідомий відхід від реальності у фантастику.

·         Авантюризм, балансування "на межі" з метою самопізнання.

·         Втрата зовнішніх авторитетів, опора на особистий досвід.

·         Моральний критицизм, негативізм.

·         Зовнішні форми навмисною неповажності, запально недбалість, зарозумілість.

·         Самовпевненість.

·         Любов до пригод, подорожей (втечі з дому).

·         Облуда "на порятунок", лукавство.

·         Бурхливий виявлення нових почуттів, прокидаються з статевим дозріванням.

Підлітковий період виявляє ознаки дорослішання, проте не дає ще досвіду соціальної активності, до якої дитина прагне. Цей процес соціалізації носить часто болісний характер.

Ціннісні пріоритети школярів визначаються в такій ієрархічній послідовності:

Підлітки (5-7 класи):

1.     сім'я; 2) любов, дружба, 3) книги (Гаррі Поттер, А. М. Островський, Шекспір ​​"Ромео і Джульєтта", "Дитячі роки Катерини", Толкієн), 4) матеріальні блага; 6) музика, кіно, мистецтво.

8 клас:

1), сім'я; 2) дружба

До числа особистих заборон, які діти самі визначають для себе, відносяться наркотики.

Особливості юнацького віку 

·         Юнацький максималізм.

·         Внутрішня свобода.

·         Естетичний та етичний ідеалізм.

·         Художній, творчий характер сприйняття дійсності.

·         Безкорисливість в захопленнях.

·         Прагнення пізнати і переробити реальність.

·         Благородство і довірливість.

Це вік встановлення естетичних критеріїв ставлення до навколишнього світу, формування світоглядної позиції на основі вибору пріоритетних цінностей. Сприйняття характеризується наявністю етичного бар'єру, який відкидає всі впливи, що не узгоджуються з етичними нормами.

Ціннісні пріоритети школярів визначаються в такій ієрархічній послідовності:

Старшокласники (9 клас):

1) любов, 2) дружба; 3) матеріальні блага; 4) сім'я; 5) музика (хлопчики - рок-музика, дівчатка - вітчизняна або закордонна поп-музика); 6) книги (50% - журнали, 50% - програмна шкільна класика: "Герой нашого часу" і т.п.); 7) кіно; 8) мистецтво; 9) театр.

10-11 класи:

1) сім'я, любов, дружба, 2) матеріальні блага; 3) книги (Толкієн, Гаррі Поттер, Толстой, Тургенєв (за шкільною програмою), музика (поп, рок, альтернативна, реп, класика), 4) кіно, театр, мистецтво,спорт, комп'ютерні ігри, Інтернет.

Поняття вікових особливостей, вікових меж не абсолютні - межі віку рухливі, мінливі, мають конкретно-історичний характер і не збігаються в різних соціально-економічних умовах розвитку особистості.

Висновки 

Кожен вік в людському житті має певні нормативи, за допомогою яких можна оцінити адекватність розвитку індивіда і котрі стосуються розвитку психофізичного, інтелектуального, емоційного і особистісного.

Вікові особливості розвитку учнів по-різному проявляються в їх індивідуальному формуванні. Це пов'язано з тим, що школярі в залежності від природних задатків і умов життя (зв'язок біологічного і соціального) істотно відрізняються один від одного. Ось чому розвиток кожного з них у свою чергу характеризується значними індивідуальними відмінностями та особливостями, які необхідно враховувати у процесі навчання.

Дуже важливо знати особливості пізнавальної діяльності учнів, властивості їх пам'яті, схильності та інтереси, а також схильність до більш успішному вивченню тих чи інших предметів. З урахуванням цих особливостей здійснюється індивідуальний підхід до учнів у навчанні: сильніші потребують додаткових заняттях з тим, щоб інтенсивніше розвивалися їхні інтелектуальні здібності: слабейшим учням потрібно надавати індивідуальну допомогу, розвивати їх пам'ять, кмітливість, пізнавальну активність і т.д.

Велику увагу необхідно приділяти вивченню чуттєво-емоційної сфери учнів і своєчасно виявляти тих, хто відрізняється підвищеною дратівливістю, болісно реагує на зауваження, не вміє підтримувати доброзичливих контактів із товаришами. Не менш істотним є знання типології характеру кожного учня, яке допоможе враховувати її при організації колективної діяльності, розподілі суспільних доручень і подоланні негативних рис і якостей.

На нашу думку, однією з важливих причин катастрофічного погіршення здоров'я сучасних учнів є також недостатній облік вікових і індивідуальних особливостей школярів при організації їх навчально-пізнавальної діяльності. Саме неправильні організація та нормування інтелектуальних та інформаційних навантажень ведуть до перевтоми школярів, і як результат - до нездужання і різного роду захворювань.

***************************************************

ДИСПУТИ ТА ДИСКУСІЇ

(Для учнів 5-11класів)

Я – гармонійно-розвинена, здорова особистість

1. Чи може бути кожна людина гармонійно розвиненою особистістю в наші дні?

2. А ви самі?  Чи можете ви назвати себе гармонійно розвиненою особистістю? Якщо ні, то що цьому заважає?

3.  Що можна зробити, щоб кожна молода людина змогла рости духовною і удосконалюватися фізично?

4. Як уникнути негативних проявів та звичок у своєму житті?

5. А якщо вони є – як їх позбутися.

Що чекає від нас наша Україна?

1.      Як ти розумієш свій обов’язок  перед народом, державою?

2.      Чим привабливі люди  неспокійної душі та громадянського обов’язку?

3.      Що значить добропорядність у відношенні з людьми?

4.      Твоє місце в житті? Чи бачиш ти його?

5.      Спостерігач чи будівничий  життя?

Чи готові ви до майбутнього життя?

1. Кожному по потребах – що це значить?
2. Чи потрібні шкільні знання в дорослому житті?
3. Щоб ти хотів у собі удосконалити чи чому навчитися, щоб змінити своє «Я»?
4. Що ти розумієш під особистою власністю? Як бути з особистою власністю?
5. Що для тебе вагоміше: матеріальне чи духовне? Чому?

Моє покоління. Яке воно?

1. Що ви думаєте про своє покоління? Чи подобається воно вам? Чи влаштовує воно вас?
2. Які характерні риси вашого покоління?
3. Що ви знаєте про своїх ровесників з-за кордону? Порівняйте нашу молодь з ними?
4. Які проблеми існують в нашої молоді? Чи задумувалися ви над шляхами вирішення подібних проблем?

Поспілкуємося про красу

1. Що таке людська краса?
2. Який ваш ідеал прекрасного?
3. Що це значить творити по законах краси?
4. Що ти розумієш під художнім смаком? Чи потрібен він людині?
5. Чи можна прожити життя без краси?
6. Як створити свій власний світ краси?

Ти красивий?

1. Чи  можна судити про людину по її зовнішності?
2. Що ми розуміємо під внутрішньою красою людини?
3. Які людські якості ти вважаєш найбільш гідними?
4. Що таке душевна щедрість?
5. Які риси характеру найбільш цінні?

Які ми є та яким ми хочемо бачити свого ровесника?

1. Краса –це внутрішній чи зовнішній зміст душі?
2. А ти вмієш розгледіти красу?
3. Захоплення веде до однобокості?
4. Як ти відносишся до фанатиків своєї справи та їх уподобання?
5. Яким ми хочемо бачити свого ровесника?
6. Що значить для тебе бути сучасним ?

В чому щастя твоє, людино?

1. Який зміст ти вкладаєш в поняття щастя?

2. Життя без праці – дорога в нікуди?

3. В чому, на твій погляд, краса та поезія людських відносин?

4. Про яке щастя ти мрієш?

5. Що означає жити по совісті?

Кохання та сім’я

1. Прийшло кохання. Мрії та реальності.
2. Це тільки стосується мене чи й інших?
3. Чи готові ми до  сімейного життя в молодому віці?
4. Сім’я – тягар чи щастя?
5. Гармонія в сім’ї. Чи впливає вона на формування особистості дитини?

В чому сила та краса любові?

1. Як ви розумієте такі вислови: «Яка людина, така і її любов»                   ( Еренбург) та «Коханню всього мало. Воно має щастя, а хоче раю, має рай – хоче неба. О люблячі! Усе це є в вашому коханні. Зумійте тільки знайти» (Віктор Гюго)

2. Чи може любити красиве людина з низьким рівнем культури?

3. Чи потрібно боротися за любов? А може   це приниження людської гідності?

4. Любов і розум. Вороги вони чи друзі?

5. Ревнощі – ознака любові чи егоїзму? Прикрашають вони любов чи ні?

6. Існує думка, що для любові потрібні перевірки та випробування. Чи так це? Якщо так, то які?

7. Сучасна любов. Яка вона? Чи схожа вона на любов ваших батьків та бабусь?

8. В чому сила та краса любові?

Все про романтику

1. Що  ви розумієте під романтикою?
2. Що означає романтика буднів?
3. Чим відрізняється романтика від екзотики та молодецтва?
4. Як бути з романтикою кохання? Чи потрібна вона?

Герої мого часу

1. Хто, на твою думку, герої нашого часу?
2. Геройський вчинок  із-за вигоди та нагороди чи за совістю?
3. Спішити жити красиво. Що це значить?
4. Вибір друга чи уміння дружити? Що важливіше?

Ціль життя – сенс життя

1. Чи  заслуговує кожна людина в майбутньому мати достойне  щасливе життя?
2. Чи повинні ви думати  і дбати тільки про себе?
3. Як найти своє місце в житті?
4. Які у тебе плани на майбутнє?  До чого ти стримишся? Чи реальні вони?
5. Чи потрібна людині головна ціль в житті і до чого вона зобов’язує?
6. Що таке, по твоєму, вільна і не залежна особистість ?
7. Твої права і обов’язки? Як ти користуєшся своїми правами?
8. Як ти розумієш вислів: «Світи іншим – сам не згориш»

                                                       Про дружбу і друзів

1. У тебе є друг? Він найкращий?
2. Що це значить: самий кращий друг?
3. А ти хороший друг?  Щоб ти в собі змінив, щоб стати дійсно хорошим другом?
4. Відмінні  друзі – вони відмінники? Чи це обов’язково?
5. Відмінники… Які вони?  Це на все життя?

Сучасний ідеальний учень. Який він є?

1. Чи  навчаємося ми на повну силу? Якщо ні, то хто нам заважає бути успішним?

2. Потреба чи престиж бути ідеальним учнем?

3. Що означає бути ідеальним?

4. Сучасний ідеальний учень. Який він є?

5. Що спонукає ідеальних учнів до відмінного навчання?

6. Чи можу я стати ідеальним учнем?  Що потрібно для цього зробити?

Я – будівничий свого життя

1. «Що посієш – те й пожнеш». Чи згоден ти з цим твердженням? Доведи на прикладах власного життя та життя знайомих, героїв книг.

2.  Будувати, чи руйнувати, спостерігати чи  бути учасником? Чи одинаково це для тебе? Що для життя цінніше?

3. Що необхідно людині для того, щоб прожити добре своє життя?

4. Основний будівничий твого життя. Чи залежить майбутнє  життя від твого відношення до свого «Я», до навчання та виконання своїх обов’язків?

Духовні потреби  та ідеали мого „Я”

1.      Мій внутрішній світ. Чи відповідає він моєму образу.

2.      Ідеали мого «Я». Які вони?

3.      Мої духовні потреби.  Чи  відповідають вони вимогам часу?

4.            Чи впливає духовний розвиток особистості на формування людини, яка здатна будувати життя, що варте людини.

Мої права – мої обов’язки

1.            Мої  права і обов’язки вдома та  школі.

2.            Чи завжди вдається мені дотримуватися своїх обов’язків?

3.            Чи завжди я правий?

4.            Якщо порушені мої права, то…

5.            Якщо постійно ігнорую свої обов’язки, то…

Чи потрібні нам музеї та виставки?

1.      Для чого потрібні музеї та виставки?

2.      Це дань моді чи  збереження історичних та мистецьких цінностей?

3.      Які музеї та виставки цінніші:  історичні чи мистецькі? Чому?

4.      Чи потрібні музеї  та виставки витворів сучасного мистецтва?

5.      Яку цінність мають музеї та виставки для формування гармонійно розвиненої особистості?

Що шкодить здоров’ю і як  не піддатися шкідливим звичкам?

1. Твоє здоров’я - це дар Божий?

2. Чи залежить здоров’я від твого ритму і стилю життя?

3. Чому ми хворіємо?  Що робити, щоб не захворіти? 

4. Що ти знаєжш про шкідливі звички? Як не піддатися шкідливим звичкам?           

Я і моє майбутнє

1. Мрії та реальності майбутнього життя.

2. Чи віриш ти в щасливе життя?

3.  Що необхідно робити сьогодні, щоб було добре в майбутньому?

4. Чи залежить майбутнє від сьогоднішньої праці в школі?

5. Як ти розумієш: «Як на долі написано буде». Від кого залежить майбутнє: від тебе чи долі?

5. Чи спроможні батьки змінити мою долю, моє життя?