Методичні рекомендації

щодо організації роботи шкільного кабінету географії

та його роль у навчанні й вихованні учнів

Упорядник Думанська Г.В., методист НМЦ

Кабінет — це навчальний підрозділ середнього загальноосвітнього навчального закладу, оснащений наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями і пристроями, що стосуються конкретного навчального предмета. В ньому проводяться уроки, гурткові, позакласні і факультативні заняття, виховна робота з учнями, систематичне підвищення наукової, педагогічної, психологічної та методичної кваліфікації вчителів. Кабінет має бути просторим, комфортним для учня і вчителя.

Навчально-пізнавальна робота з предмета здійснюється за допомогою комплексного використання технічних засобів навчання, проведення практичних робіт, організації роботи з підручниками, документами, довідниками, дидактичним матеріалом.

Вся робота кабінету проводиться у тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу.

Зміст роботи кабінету визначається навчальними програмами, підручниками, програмами факультативних занять та планами позакласної роботи.

І. Основні завдання навчального кабінету

§ надання науково-методичної допомоги вчителям в удосконаленні навчально-виховної роботи;

§ забезпечення використання вчителем сучасних педагогічних засобів навчання;

§ узагальнення та розповсюдження досвіду кращих учителів;

§ організація позакласної роботи з учнями;

§ організація індивідуального та диференційованого навчання;

§ реалізація практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

§ забезпечення до профільної підготовки та профільного навчання;

§ організація роботи гуртків і факультативів;

§ проведення засідань шкільних методичних об'єднань;

§ індивідуальна підготовка вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня.

Наявність добре обладнаного навчального кабінету сприяє забезпеченню високого рівня викладання навчальної дисципліни, підвищенню ефективності праці, підвищенню рівня навчальних досягнень і прищепленню інтересів учнів до навчального предмета.

Вивіска навчального кабінету

№ кабінету

Назва кабінету

Завідувач кабінету, категорія, звання

ІІ. Організація роботи кабінету та керівництво ним

Правильна організація роботи кабінету допомагає комплексному використанню видів навчального обладнання, зокрема сучасного електронного, що розкриває великі можливості:

1. Можливість організації праці вчителів і учнів на науковій основі (здійснення наукової організації праці).

2. Якісне та раціональне використання сучасних електронних педагогічних засобів навчання разом із традиційною наочністю.

3. Активізація пізнавальної діяльності учнів (у засвоєнні навального матеріалу бере участь більше аналізаторів — слухових, зорових тощо), що позитивно впливає не тільки на розум учнів, а й на їх емоції.

4. Створення широких можливостей для самостійної роботи учнів.

5. Підвищення інтересу учнів до матеріалу, що сприяє якісному засвоєнню основних знань, навчає застосовувати їх на практиці, формує вміння робити аргументовані висновки, розвиває наукове мислення.

6. Забезпечення міжпредметних зв'язків.

Роботою кабінету керує завідувач, якого призначає директор з числа досвідчених учителів школи.

Завідувач є організатором роботи вчителів та учнів з обладнання кабінету. До обов'язків завідувача кабінету входять:

- планування (складає перспективний план і регламент роботи на рік, що обговорюються на засіданні методичного об'єднання вчителів і затверджуються директором школи);

- забезпечення умов для проведення уроків;

- сприяння оновленню та удосконаленню матеріальної бази кабінету;

- систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;

- систематичне ведення інвентарної книги із занесенням до неї відповідних змін про нові надходження, витрати та списання матеріальних цінностей;

- забезпечення безумовного виконання учнями і вчителями, встановлених для кабінету правил техніки безпеки, санітарії та гігієни, правил зберігання та використання отруйних і небезпечних речовин, протипожежної безпеки, а також правил поведінки учнів на уроках, перервах та в позаурочний час;

- керування роботою лаборанта, надання йому практичної допомоги.

Паспорт кабінету

__________________№______
Завідувач кабінетом _____________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

1. Прізвище, ім'я, по батькові завідувача кабінетом __________________________________________

2. Прізвище, ім'я, по батькові лаборанта ___________________________________________________

3. Клас, який відповідає за кабінет ________________________________________________________

4. Загальна площа кабінету _____________________________________________________________

5. Число посадочних місць ______________________________________________________________

6. Прізвище та ініціали вчителів, які працюють у кабінеті: ____________________________________
__________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________

ІІІ. Планування роботи кабінету

Робота навчального кабінету планується на підставі перспективного плану розвитку кабінету. Його складають, як правило, на 5 років, і зазначають конкретні завдання всім учителям, котрі викладають певну дисципліну.

Зразок

«Затверджено»

_________________

Директор школи

----------------------------

«__»________20__ р.

Перспективний план розвитку кабінету географії

на 20___/ 20___ навчальний рік

№ з/п	Зміст роботи	Відповідальний	Термін виконання	Примітка

Завідувач кабінетом

_________________
_________________

Зразок

«Затверджено»

________________

Директор школи

----------------------------
«__»________20__ р.

Річний план роботи кабінету географії

на 20___/ 20___ навчальний рік

№ з/п	Зміст роботи	Відповідальний	Термін виконання	Примітка

Завідувач кабінетом

_________________
_________________

Перспективний і річний плани складаються окремо, це два окремих плани!

При кабінеті створюється актив учнів, який допомагає в обладнанні кабінету, бере активну участь у гуртковій роботі. Річне планування роботи кабінету доцільно проводити за такими розділами: 1. Організація роботи кабінету. У цьому розділі необхідно запланувати :

- аналіз роботи кабінету за попередній навчальний рік;

- визначення основних напрямків роботи кабінету на навчальний рік;

- корегування перспективного та складання річного плану роботи кабінету, обговорення їх на засіданні методичного об’єднання вчителів та затвердження директором школи;

- складення графіка чергування учнів у кабінеті; закріплення за учнями робочих місць у кабінеті;

- систематизація та каталогізація матеріальних об'єктів;

- проведення інвентаризації матеріальних цінностей кабінету

- проведення роз'яснювальної роботи серед учнів з питань дотримання техніки безпеки та БЖД;

- складання розкладу роботи кабінету;

- оформлення паспорту кабінету, акту-дозволу на експлуатацію кабінету, куточку або папки з техніки безпеки тощо.

2. Навчально-методична робота.

Необхідно спланувати роботу зі створення такої навчально-методичної документації:

- проведення моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів;

- розробка заходів щодо підвищення якості навчання;

- підготовка та написання учнівських науково-дослідницьких робіт;

- організація індивідуальної роботи з учнями з підготовки до участі у географічній олімпіаді та конкурсах;

- систематизація і добір дидактичних матеріалів для проведення самостійних робіт з окремих тем;

- складання текстів диктантів з окремих тем;

- організація обміну передовим педагогічним досвідом серед членів шкільного методичного об'єднання

- планування й проведення відкритих уроків;

- підготовка та проведення тижня географії;

- оснащення технічними програмовими педагогічними засобами навчання (складання диктантів, підбір матеріалів для слайдів, діафільмів, відеофільмів, відеокамери, навчальних програм для мультимедіа);

- підбір методичних статей;

- розробки уроків учителів, а також навчальної, довідкової і методичної літератури, розробка і своєчасне оновлення тематичних контрольних робіт;

- розробка матеріалів до стендів, плакатів, до оснащення методичного куточка або видання вісника;

- робота щодо систематизації матеріалів навчально-методичного комплексу в кабінеті;

- поповнення або оформлення тематичних папок;

- з метою забезпечення виконання «Єдиних вимог до усного і писемного мовлення» організація виставки «Кращі роботи учнів»;

- оновлення інструкцій практичних та самостійних робіт тощо.

2. Вдосконалення матеріально-технічної бази кабінету. Цей розділ передбачає:

- придбання технічних і сучасних електронних педагогічних засобів навчання, ремонт ТЗН;

- оформлення стендів, виготовлення демонстраційних моделей, таблиць, плакатів, діаграм;

- виготовлення слайдів, діафільмів, проведення відеозйомки різних матеріалів;

- поповнення кабінету навчальною, довідковою і методичною літературою.

3. Позакласна робота з учнями. Передбачає такі заходи:

- проведення консультацій і додаткових занять;

- організація роботи гуртків, факультативів, наукового товариства учнів, ініціативних груп з організації творчих справ на базі кабінету;

- проведення олімпіад, інтелектуальних марафонів, конференцій, вікторин, командних змагань, конкурсів, тижня географії в школі тощо;

- випуск стінгазет, інформаційних листків, бюлетенів;

- виступ на тематичних лінійках і в радіогазетах.

4. Інформаційно-бібліографічна робота. Рекомендується:

- спланувати роботу зі створення, систематизації та поповнення картотеки кабінету (наочних посібників, технічних і програмових педагогічних засобів навчання, методичних розробок, статей, навчальної, довідкової та методичної літератури);

- організація тематичних книжкових виставок;

- участь у проведенні Всеукраїнської акції «Живи, книго!»;

- оформлення картотек (періодичних видань, ТЗН, навчальної літератури, методичної літератури, довідкової літератури, навчально-наочних посібників, екранно-звукових посібників, географічних карт, схем, таблиць, ілюстративного матеріалу).

IV. Комплексне методичне забезпечення навчально-виховного процесу

Комплексне методичне забезпечення – це сукупність нормативних, організаційних і методичних документів.

1. Основна навчально-методична документація.

§ Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

§ Концепція мовної освіти.

§ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

§ Навчальні програми з предмету.

§ Методичні рекомендації щодо вивчення навчального предмету.

§ Календарно-тематичне планування.

§ Поурочні плани.

§ Матеріали для вимірювання стандартів освіти:

- багаторівневі тематичні контрольні роботи;

- тести для самостійної роботи і контролю знань;

- різнорівневі тематичні завдання;

- інструкції до практичних робіт;

- матеріали ДПА та ЗНО, тренувальні завдання до ДПА та ЗНО;

- матеріали для проведення моніторингових досліджень якості освіти.

§ Матеріали перспективного педагогічного досвіду.

§ Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт.

§ Перелік навчально-наочної та довідкової літератури, навчально-наочних, екранно-звукових, електронних посібників, технічних засобів навчання.

2. Загальні питання роботи кабінету.

§ Положення про навчальний кабінет.

§ План перспективного розвитку кабінету.

§ План роботи кабінету на поточний навчальний рік.

§ Орієнтовний перелік типового обладнання кабінету.

§ Правила техніки безпеки.

§ Положення про огляд-конкурс кабінетів.

§ Звіт про роботу кабінету.

§ Копії заявок на придбання ТЗН.

§ Копії заявок на виконання робіт у кабінеті.

§ Література з питань організації і обладнання кабінету.

§ Паспорт кабінету.

§ Матеріальна книга кабінету.

§ Розклад роботи кабінету.

3. Матеріали позакласної роботи.

§ Графіки додаткових занять, консультацій, гуртків, факультативів, курсів за вибором.

§ План роботи гуртка, факультативу, курсу за вибором.

§ Матеріали для проведення позакласної роботи (сценарії вечорів, дискусій, КВК, зустрічей, конкурсів, брейн-рингів, вікторин тощо).

§ Матеріали олімпіад, МАН.

§ Профорієнтаційні матеріали.

§ Тематика творчих робіт, рефератів, доповідей.

§ Матеріали краєзнавчого характеру.

§ Матеріали метеорологічних та фенологічних спостережень.

IV. Типовий перелік навчального обладнання для кабінетів географії] загальноосвітніх навчальних закладів

Базовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів географії загальноосвітніх навчальних закладів:

ОБ’ЄКТИ НАТУРАЛЬНІ
*Колекції*
Гірські породи та мінерали	3 наб.
Корисні копалини	3 наб.
Кам'яне вугілля та продукти його переробки	3 наб.
Торф та продукти його переробки	3 наб.
Залізна руда та продукти її переробки	3 наб.
Мідна руда та продукти її переробки	3 наб.
Граніт та його складові частини	3 наб.
Пісок, глина та продукти їх переробки	3 наб.
Типи ґрунтів	3 наб.
Органічні та мінеральні добрива	3 ваб.
*Гербарії*
Основні групи рослин	3 компл.
Нижчі рослини: водорості, лишайники, мохи, папороті	3 компл.
Вищі рослини: голонасінні, покритонасінні	3 компл.
Листяні дерева та кущі	3 компл.
Хвойні дерева та кущі	3 компл.
Рослини природних зон України і світу	3 компл.
Дикорослі рослини	3 компл.
Культурні рослини	3 компл.
Лікарські рослини	3 компл.
МОДЕЛІ
Глобус фізичний ГФ Ш 320 мм	15 шт.
Глобус фізичний ГФ Ш 420 мм	1 шт.
Глобус політичний ГП Ш 420 мм	1 шт.
Глобус політичний ГП ПІ 320 мм	15 шт.
Глобус політичний ГП ПІ І20 мм	1 шт.
Форми поверхні суті:	1 компл.
– будова вулкана
– горб із горизонталями
– порівняння рівнин за висотою вад рівнем океану
– профіль дна Світового океану
– сталагміти
– сталактити
– водоспад
– льодовик
– артезіанський колодязь
ПРИЛАДИ ТА ПРИСТОСУВАННЯ
*Демонстраційні*
Прилади для вимірювання опадів (дощомір, снігомір)	1 шт.
Анемометр чашковий	1 шт.
Снігомірна рейка	1 шт.
Термометр зовнішній ТЗ-4	1 шт.
Термометр кімнатний	1 шт.
Термометр метеорологічний максимальний ТМ-1 № 1	1 шт.
Термометр метеорологічний мінімальний ТМ-2 N° 4	1шт.
Термометр колінний	1 шт.
Термограф	1 шт.
Гідрограф	1 шт.
Барограф	1 шт.
Гігрометр	1 шт.
Флюгер	1 шт.
Гномон	1 шт.
Телурій	1 шт.
Компас	1 шт.
Барометр-анероїд БА-52	1 шт.
Психрометр	1 шт.
*Лабораторні*
Секундомір	15 шт.
Астролябія	3 шт.
Далекомір	15 шт.
Компас шкільний	30 шт.
Прилади та інструменти топографічні	5 компл.
Лінійка нарізна	15 шт.
Нівелір шкільний	2 шт.
Рулетка 10 м	5 шт.
Кутомір шкільний	2 шт.
Штативи для астролябій і мензул	15 шт.
Циркуль мірний (крон)	15 шт.
Циркуль землемірний	5 шт.
Лупа ручна	15 шт.
Планшет для плану місцевості	15 шт.
*Друковані*
КАРТИ СТІННІ
Політична карта світу
Фізична карта світу	1 шт.
Західна півкуля. Східна півкуля	1 шт.
Будова земної кори	1 шт.
Географічні пояси та природні зони світу	1 шт.
Кліматичні пояси та області світу	1 шт.
Кліматична карта світу	1 шт.
Тектонічна карта та корисні копалини світу	1 шт.
Карта океанів	1 шт.
Густота населення світу	1 шт.
Народи світу	1 шт.
Світ. Енергетика	1 шт.
Світ. Машинобудування	1 шт.
Світ. Хімічна промисловість	1 шт.
Світ. Сільське господарство (рослинництво)	1 шт.
Світ. Сільське господарство (тваринництво)	1 шт.
Світ. Транспорт	1 шт.
Африка (фізична)	1 шт.
Африка (кліматична)	1 шт.
Африка (природні зони)	1 шт.
Африка (політична)	1 шт.
Африка (економічна)	1 шт.
Південна Америка (політична)	1 шт.
Південна Америка (фізична)	1 шт.
Південна Америка (кліматична)	1 шт.
Південна Америка (природні зони)	1 шт.
Південна Америка (економічна)	1 шт.
Північна Америка (фізична)	1 шт.
Північна Америка (політична)	1 шт.
Північна Америка (економічна)	1 шт.
Північна Америка (кліматична)	1 шт.
Північна Америка (природні зови)	1 шт.
Євразія (фізична)	1 шт.
Євразія (політична)	1 шт.
Євразія (кліматична) .	1 шт.
Євразія (природні зони)	1 шт.
Євразія (економічна)	1 шт.
Австралія (фізична)	1 шт.
Австралія (політична)	1 шт.
Австралія (кліматична)	1 шт.
Австралія (природні зони)	1 шт.
Австралія (економічна)	1 шт.
Європа (політична)	1 шт.
Європа (економічна)	1 шт.
Україна. Політико-адміністративна карта	1 шт.
Україна. Фізична карта	1 шт.
Україна. Тектонічна карта	1 шт.
Україна. Геологічна карта	1 шт.
Україна. Корисні копалини	1 шт.
Україна. Економічна карта	1 шт.
Україна. Екологічна ситуація	1 шт.
Україна. Кліматична карта	1 шт.
Україна. Рослинний та тваринний світ	1 шт.
Україна. Легка промисловість	1 шт.
Україна. Промисловість будівельних матеріалів	1 шт.
Україна. Охорона природи	1 шт.
Україна. Паливно-енергетична промисловість	1 шт.
Україна. Транспорт	1 шт.
Україна. Ландшафти	1 шт.
Україна. Промисловість	1 шт.
Україна. Населення	1 шт.
Україна. Ґрунти	1 шт.
Україна. Сільське господарство (рослинництво)	1 шт.
Україна. Сільське господарство (тваринництво)	1 шт.
Україна. Природні води	1 шт.
Україна. Хімічна, нафто-хімічна та хіміко-фарм. промисловість	1 шт.
Україна. Металургія	1 шт.
Україна. Машинобудування	1 шт.
Україна. Господарство	1 шт.
Україна. Виробництво непродовольчих товарів народного споживання	1 шт.
Україна. Харчова промисловість	1 шт.
Карта своєї області та району (фізична)	1 шт.
Карта своєї області та району (економічна)	1 шт.
Топографічна карта	1 шт.
США (комплексна карта)	1 шт.
Японія (комплексна карта)	1 шт.
ФРН (комплексна карта)	1 шт.
Роль зовнішніх сил у формуванні рельєфу Землі	1 шт.
Схема утворення магматичних порід	1 шт.
Схема утворення осадових гірських порід	1 шт.
Схема утворення метаморфічних гірських порід	1 шт.
Тектонічна будова території України	1 шт.
Геологічна будова території України	1 шт.
Фізико-географічне районування України	1 шт.
Галузева структура господарства України	1 шт.
Соціальна і виробнича інфраструктура	1 шт.
Територіальна структура господарства	1 шт.
Структура рослинництва	1 шт.
Структура тваринництва	1 шт.
Зональна спеціалізація сільського господарства України	1 шт.
Зростання кількості людей на Землі	1шт.
Території формування рас	1 шт.
Зовнішньоекономічні зв'язки України	1 шт.
ЕКРАННО-ЗВУКОВІ
*Комп'ютерні програми навчального призначення*
Атлас карт з курсу «Географія України»	1 шт.
Атлас карт з курсу «Географія материків»	1 шт.
Атлас карт з курсу «Загальна географія»	1 шт.
Атлас карт з курсу «Економічна та соціальна географія світу»	1 шт.
План місцевості	1 шт.
Картографічні проекції	1 шт.
Географічна оболонка	1 шт.
Атмосфера Землі та її охорона	1 шт.
Повітряні маси та їх рух	1 шт.
Вивітрювання	1 шт.
Формування земної кори	1 шт.
Формування поверхні суші	1 шт.
Тектонічна будова земної кори	1 шт.
Рухи земної кори (літосфера)	1 шт.
Гейзери та гарячі джерела	1 шт.
Геоморфологічна будова і розвиток різноманітних форм рельєфу	1 шт.
Висотна поясність	1 шт.
Формування родовищ корисних копалин	1 шт.
Несприятливі екзогенні й ендогенні процеси	1 шт.
Процес ґрунтоутворення	1 шт.
Формування поверхневих вод (річкова долина, тераси, басейн тощо)	1 шт.
Підземні води та їх формування	1 шт.
Природно-історичні процеси розподілу суходолу і моря	1 шт.
Розвиток і зміна ландшафтів	1 шт.
Рослинний і тваринний світ материків	1 шт.
ОБЛАДНАННЯ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Персональний комп'ютер учителя (ПКВ)	1 шт.
Персональний комп'ютер учня (ПКУ)	3 шт.
Мультимедійний проектор	1 шт.
Дошка аудиторна	1 шт.
Телевізор	1 шт.
Кодоскоп	1 шт.
Кріплення для карт	1 компл.
Меблі для кабінету географії	1 компл.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ДО КАБІНЕТУ ГЕОГРАФІЇ

НА 2016/2017 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

І. Загальна документація

1. Закон України Про освіту - чинна редакція від 01.01.2013

2. Закон України Про загальну середню освіту - чинна редакція від 05.12.2012

3. Державний стандарт початкової освіти - від 20 квітня 2011 р. № 462 (для 1-2 класів)

4. Державний стандарт початкової освіти - від 16 листопада 2000 (для 3-4 класів)

5. Державний стандарт базової і повної середньої освіти - від 23 листопада 2011 р. № 1392 (для 5 класів)

6. Державний стандарт базової і повної середньої освіти - від 14 січня 2004 (для 6-11 класів)

7. Національна доктрина розвитку освіти - чинна редакція від від 17.04.2002

8. Конвенція про права дитини - чинна редакція від від 01.01.2000

9. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України - чинна редакція від від 26.04.2000

10. Загальні правила поведінки учнів під час навчально-виховного процесу у ЗНЗ України

11. Про використання мобільних телефонів під час навчального процесу

12. ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року

ІІ. Документація кабінету

1. Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів

2. Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів

3. Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму

4. Інструктивно-методичні матеріали-Підготовка ЗНЗ до нового н.р. з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності

5. Типові переліки навчально-наочних посібників у кабінеті географії

6. Протоколи та акти вимірювань електробезпеки та перевірки заземлення кабінету географії

7. АКТ введення в експлуатацію кабінету географії

8. АКТ-дозвіл на проведення занять у кабінеті географії у поточному році

9. Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей

10. Інвентарна книга кабінету географії

11. Матеріальна книга кабінету географії

12. Книга обліку стану навчально-методичного забезпечення кабінету географії

13. Паспорт забезпеченості кабінету географії

14. Паспорт кабінету-Рекомендована форма-Лист МОНУ № 19-305 від 26.04.2013

15. Графік роботи кабінету географії

16. План роботи кабінету географії на поточний рік-Зразок

17. Перспективний план розвитку кабінету географії на 3-5 років-Зразок

18. Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу

19. Список учнів які знаходяться на диспансерному обліку, підготовлений медичним робітником школи

20. Копія наказу по школі про призначення завідуючого кабінетом географії

ІІІ. Санітарно-гігієнічні вимоги

1. Санітарно-гігієнічні вимоги Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-3-97

2. Державні санітарні правила і норми влаштування ЗНЗ-ДСанПіН 5.5.2.008-01

3. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів - ДНАОП 0.00-1.21-98

4. Правила користування електричною енергією

5. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів

ІV. Техніка безпеки та охорона праці

1. Положення про службу охорони праці - НПАОП 0.00-4.35-04

2. Положення про навчання з питань охорони праці - НПАОП 0.00-4.12-05

3. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах

4. Положення про порядок розслідування нещасних випадків у кабінеті (від 07.10.2013)

5. Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України

6. Типове положення про спеціальне навчання з питань пожежної безпеки

7. Положення про розробку інструкцій з охорони праці-ДНАОП 0.00-4.15-98

8. Інструктивно-методичні матеріали "Основні вимоги до побудови та змісту інструкцій з безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах.."

9. Посадова інструкція учителя

10. Посадова інструкція завідуючого кабінетом географії

11. Посадова інструкція лаборанта

12. Посадова інструкція-керівник гуртка

13. Інструкція з охорони праці на робочому місці для вчителя

14. Інструкція з охорони праці під час проведення навчальних занять у кабінеті географії

15. Інструкція з охорони праці під час підготовки і проведення лабораторних та практичних робіт з географії

16. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

17. Інструкція з охорони праці при проведенні екскурсії з географії

18. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України

19. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу з ОБЖ для учнів

20. Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці у кабінеті географії

21. Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці у кабінеті географії

22. Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті географії

23. Журнал реєстрації протипожежного інструктажу у кабінеті географії

24. Інструкція користування вогнегасником

25. Інструкція з електробезпеки у кабінеті географії

26. Інструкції з ПМД при ураженні електрострумом у кабінеті географії

27. Інструкція надання першої медичної допомоги при одержанні травм у кабінеті географії

28. Вміст аптечки першої допомоги у кабінеті географії

29. Граничні норми піднімання і переміщення важких речей неповнолітніми

30. Положення про адміністративно-громадський контроль з охорони праці у навчальному закладі

31. Журнал обліку проведення адміністративно-громадського контролю у кабінеті географії

32. Типові норми належності вогнегасників у кабінетах

33. Посвідчення про перевірку знань з Охорони праці

V. Навчально-методичне забезпечення кабінету

1. Методичні рекомендації щодо вивчення географії та економіки на 2013/2014 н.р.

2. Про навчальні плани ЗНЗ та структуру 2013/2014 навчального року

3. Навчальний календар на 2013/2014 н.р.

4. Перелік підручників та посібників з географії, економіки на 2013/2014 н.р.

5. Програми з географії та економіки

6. Підручники та посібники з географії (посилання на скачування)

7. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень

8. Критерії оцінювання навчальних досягнень з географії

9. Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади

10. Оформлення кабінету

а) Державна символіка

б) Портрети видатних географів (17 шт.)

в) ТБ на стенд:

- надання медичної допомоги

- порядок дій під час пожежі

- розташування вогнегасника та аптечки

- служби екстреного виклику

г) знаки безпеки (134 шт.)

ґ) таблиці до уроків (16 шт.)

11. Типове положення про атестацію педагогічних працівників

12. Про обсяг і характер домашніх завдань учнів

13. Інструкція з ведення класного журналу

VI. Оплата праці

1. Інструкція про порядок нарахування заробітної плати

2. Оплата заміни

3. Інструкція про розподіл учнів на групи для занять (для профільних класів)

VII. Позаштатні ситуації

1. Порядок дій при виникненні пожежі

2. План евакуації у випадку аварійних ситуацій

3. Схема Евакуації з кабінету-Зразок

4. Порядок надання першої медичної допомоги при одержанні травм

VІІІ. Контроль

1. Атестаційний лист навчального кабінету географії

На стенд в кабінет географії

Пам'ятка для тих, хто займається самоосвітою

1. Додержуйтеся режиму: заняття в один і той же час полегшують самоосвітню роботу. Найбільш продуктивними бувають заняття вранці або після відпочинку.

2. Свіже повітря значно підвищує дієздатність організму. Працюйте в провітреній кімнаті.

3. Під час занять зберігайте правильну позу: це попереджає передчасне стомлення. Не спирайтеся грудьми на край стола, руки краще покласти на стіл.

4. Робіть короткі перерви на 10-15 хвилин після кожної години роботи, а також між заняттями з різних предметів. Це дозволить уникнути перенапруження та допоможе краще засвоїти матеріал.

5.Чергуйте розумову роботу з фізичною. Зміна занять - гарний відпочинок.

6.Зробіть усе, щоб у приміщенні, де ви працюєте, було тихо: розмови сторонніх, увімкнений плейер, радіоприймач, телевізор відволікають від роботи.

7.Усі необхідні для занять приладдя підготуйте заздалегідь, непотрібні речі приберіть зі стола, щоб вони не заважали вам під час роботи.

8. Читайте швидко, але не поспіхом. Це одна з умов усвідомленого читання. 9. Намагайтеся зрозуміти зміст кожного речення шляхом постановки питань (про що говориться? тощо).

10.Установіть хід думки: йде вона від основного положення до доказів чи навпаки.

11. Якщо при читанні посібника або підручника щось залишилося не зовсім зрозумілим, зверніться до додаткових джерел, наведіть точні довідки та з'ясуйте питання до кінця.

12. Якщо в роботі зустрілися ускладнення, не переймайтеся, зробіть перерву, подумайте над питанням і візьміться за роботу знову.

13. До умов успішної розумової праці належать і психологічні фактори: цілеспрямованість, натхнення, посилення волі, самостійність і наполегливість у праці. Намагайтеся виробити в собі такі якості.

14. Роботу над доповіддю, твором, кресленням не відкладайте на останній день. Розподіліть її рівномірно по частинах протягом усіх відведених днів. Виконавши роботу, перевірте її.

Загальні прийоми роботи з тестовими завданнями

Тренуйся!

Тренування (виконування подібних вправ) дає можливість ознайомитись зі специфікацією завдань, форматом викладення матеріалу, інструкціями, виробляє можливість самоспостереження й оптимальної саморегуляції під час контрольних робіт, ДПА, ЗНО.

Випробовуй!

Іншими словами, правильне рішення можна знайти, згадавши правила чи приклади, або провести аналогії тощо. Застосування правильної тактики оптимізує зусилля на виконання конкретного завдання і всіх завдань у цілому. Іноді незрозуміле на перший погляд питання стає доступним при знайомстві з варіантами відповідей. Аналогічний прийом можна застосувати при малозрозумілій інструкції.

Слідкуй за часом!

Опрацьовувати тестові завдання необхідно з урахуванням терміну їх виконання. Кожний працює по-різному: хтось швидко, не задумуючись, комусь потрібно декілька раз перечитати умову. Є сенс порівнювати витрачений час на різні типи тестових завдань. Це змусить концентрувати зусилля і працювати в максимальному темпі, моделюючи реальну ситуацію роботи і стресову ситуацію, яку завжди зумовлює обмеження часом.

Читай завдання до кінця!

Намагання, «впізнавши» знайомі слова, інтерпретувати завдання на свій лад, призведе до помилок у найлегших питаннях. А останнє – до втрати балів. Тому, яким би «знайомим» не здавалось тестове завдання, читай завдання до кінця, щоб зрозуміти і правильно відповісти на нього.

Відкинь абсурдні варіанти!

Шукаючи правильну відповідь, першочергово відкинь абсурдні відповіді і аналізуй тільки ті, які залишились. Наприклад, при пов’язанні тестів з фізики звертай увагу на одиниці вимірювання – швидкість не вимірюється в джоулях (Дж), маса – у паскалях (Па). Не забувай і про здоровий глузд: швидкість пішохода не може складати 150 км/год, а 35-річний батько не може бути старшим в 45 разів від свого 7-річного сина.

Скорочуй вибір!

Якщо із кількох варіантів відповідей правильними видається не одна, а дві, то вибір бажано зробити на користь більш повної і більш сучасної.

Пропускай!

Важкі або незрозумілі завдання бажано пропустити, щоб не втратити час і відповісти на інші. А враховуючи, що за рівнем складності «легкі» і «складні» завдання розташовані в будь-якому порядку, нерозсудливо не дібрати балів тільки тому, що не дістався до «своїх» завдань, а весь час витратив на ті, навчальний матеріал яких невідомий. Впоравшись з доступними завданнями, за умови залишку часу, можна повернутись і до невирішених питань.

Іноді в тестах можуть бути технічні помилки чи механічні. То ж можна витратити весь час, а завдання так і не вирішити.

Виключай!

Певні завдання можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильну відповідь, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Тактика «від зворотнього», коли чітко впевнений у неправильній відповіді на користь тієї, що залишилась, варта застосування на практиці.

Думай тільки про поточне завдання!

Відповідаючи на конкретне завдання (питання), концентруйся саме на ньому, забуваючи все, що було в попередньому. Це дасть можливість забути про неможливість розв’язання попереднього (якщо таке сталось) і можливість набрати бали.

Не засмучуйся!

У будь-якому тесті можуть бути завдання, з якими впоратися на даний момент неможливо. Більше того, абсолютно всі завдання зможуть виконати лише одиниці! Тому немає ніякого сенсу «розхлюпувати» емоційну енергію на передчасний розпач.

Ця порада особливо значуща для тих, хто звик тільки до максимальних результатів, скажімо, на рівні свого класу або школи. Компетентний учень психологічно повинен бути готовим до локальних невдач, які можуть виявитись за умови, коли не зовсім коректно сформульоване те чи інше завдання.

Заплануй два кола!

За умови роботи з тестовими завданнями на паперових носіях, правильного розподілу часу, можна (і бажано) запланувати повторне коло, яке дозволить повернутись до «невирішених» тестів. Зазвичай у класі вчитель про подібне говорить іншими словами: «Закінчив (-ла) роботу? Перевір!».

Довірся інтуїції!

Якщо жоден з попередніх прийомів не дав можливості відповісти на завдання, а інтуїтивно надається перевага певній відповіді, є сенс довіритись інтуїції. Така довіра може призвести до приросту балів.

Правильно заповнюй бланки відповідей!

Правильність і чіткість заповнення бланків відповідей є обов’язковою умовою для успішного складання іспиту. Знання вимог заповнення бланків, правильне виправлення помилок дасть можливість оптимального розподілу часу і уникнення знервованості під час проведення іспитів.

За матеріалами інтернет-ресурсу https://geozav.jimdofree.com/%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97/

.....................................................................................

Задачі з географії ТУТ

******************************************************

Виховні заходи з географії знаходятьться ТУТ!

*******************************************************************************

Процес викладання географії: методи, прийоми, засоби навчання

На сучасному етапі вивчення географії в школі новим в методиці викладання повинно стати повне використання матеріалу нових підручників, розвиток самостійної творчої діяльності учнів на уроці і вдома, вміння вчителя аналізувати і доводити до відома учнів весь обсяг матеріалу

І пора усвідомити, що завдяки творчій особистості культура набуває вселюдського змісту.Культура - величезний безмірний і невпинний потік живої творчості людства. Будь-яка річка, потік завжди живляться з менших річок, потоків, струмків; людство як глобальність складається з окремих особистостей, об'єднаних у спільності, етноси, держави.

Той шлях, яким зараз рухається людство, - шлях до глобальної співдружності, до відкритого суспільства. Такому новому етапові суспільства потрібні будуть зовсім інші, нові способи господарювання, життя, нові суспільні відносини. Він вимагає нового погляду на проблеми культури, її відродження та збереження, культурного виховання. Особливої уваги вимагає перспектива входження окремих націй, національних держав у світове співтовариство.

Наша держава повинна вступити у світове співтовариство рівноправним партнером з міцними знаннями майбутніх громадян, які розуміють, співчувають і спроможні діяти рішучо й мудро. Вільний діалог з учнями, використання музики, невимушеної дружньої атмосфери дає свої плоди - зацікавленість дітей з навчанні, жадоба нових знань. Світяться дитячі очі - це надихає також вчителя до творчості, надає наснаги.

На сучасному етапі вивчення географії в школі вчителю потрібен певний час для усвідомлення змісту нових підручників, нового методичного матеріалу, з корекції на основі зв'язку навчання з життям, бо все це вимагає зміни в методах і прийомах навчання. Новим в методиці навчання географії повинно стати повне використання матеріалу нових підручників, розвиток самостійної творчої діяльності учнів на уроці і вдома під час роботи з підручниками та іншими джерелами знань, вміння вчителя аналізувати і доводити до відома учнів весь обсяг матеріалу.

В навчальному процесі викладання географії при відборі методів, прийомів, засобів навчання, потрібно звернути увагу на виховання учнів.

У своїй педагогічній практиці я роблю значний акцент на естетичному вихованні школярів. Під час вивчення матеріалу виникають певні емоції. Завдання естетичного виховання - створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери учнів. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.

Національна культура постає тією найзаповітнішою скарбницею, яка зберігає і примножує духовність і духовні цінності нації. Адже наші учні - це майбутнє України. Від рівня їх освіченості, духовних цінностей, моральних якостей залежить доля нашої країни. Риси прекрасного у вчинках і діях людини відображаються у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми. Під час навчання я стараюсь сформувати /методом прикладів/ естетичне ставлення до навколишньої дійсності.

Людина повинна не лише милуватися красою природи чи пам'ятками культури, а й берегти і захищати їх.

Під час уроків я стараюсь дискутувати а учнями або побудувати самих школярі піднімати питання з приводу не тільки негативних явищ, які виникають внаслідок діяльності суспільства, а вносити пропозиції по їх покращенні, зміні в законодавстві, пошуку нових методів діяльності. Завдяки вчителям впливати на розвиток особистості, в першу чергу таких її рис, як самостійність мислення, духовні якості, світоглядна позиція і громадянська активність, соціальна етика і головне таке поняття - екологія душі.

У моєму дослідженні я припускаю, що формування цих якостей в значній мірі можна досягти в процесі вивчення краєзнавчого матеріалу, який ми вчимо в курсі рідного краю та географії України.

В процесі вивчення матеріалу, а особливо позаурочної роботи/гурткової/; розвивається рівень Інтелектуальних можливостей, збагачуються духовні традиції, поглиблюється вивчення українського етносу. Особливо усвідомлення та засвоєння учнями знань про український етнос, стане ефективним засобом Формування в них національної свідомості.

Ми збираємо матеріал про Індивідуальності діалекту, національного вбрання, традицій, самобутності обрядів, які притаманні тільки жителям Коломийщини. Готуючи тему в 9 класі "Глобальні проблеми людства", ми звернули основну увагу на проблеми України - екологічні і економічні. Крім обговорення проблем, які велося групами, було завдання знайти вихід з кризового стану і внести власні пропозиції.

На уроках ми говоримо про наш спільний дім - про землю, про нашу щиру, одну-єдину на всіх матір - Україну. Говоримо про довкілля, про чудову природу, про місце в ній людини та про ті проблеми, Які турбують все людство. Всім відоме твердження, що краса врятує світ. Людина стає людиною тільки тоді, коли помічає різнобарв'я рідної природи, відчуває пахощі квітів, чує співи птахів. Але, на жаль; людина часто забуває, що вона й сама - творіння природи, з законами якої треба рахуватися, що треба бути не "царем природи", а її часткою.

Я чую у ночі осінні,
Я марю крізь синій сніг:
Вростав тупе коріння
У землю гливку із ніг.
Столожь мої руки Віттям,
Верхів'ям чоло стає,
Розкрилося ніжним суцвіттям
Збентежене серце моє.
Вростаю у небо високе,
Де зорі - жовті джмелі,
І чую: пульсують соки
І тіло моє із землі.

В.Симоненко

Слухаючи ці рядки, людина повинна пам'ятати, що несе відповідальність за все, що відбувається навколо неї:

Бо ти на землі людина
І хочеш того чи ні -
Усмішка твоя - єдина,
Думка твоя - єдина,
Очі твої - одні.

Ми завжди повинні пам'ятати, що людина на землі не вічна, що без природи них ресурсів неможливий розвиток людства, задоволення їх потреб, створення комфортних умов для існування. Цитуючи вірші поетів, ми справляємо глибоке враження на учнів. Особливо вірші Л.Костенко, П.Тичини, Б.Олійника. Страхіття людської недбалості - реквієм Чорнобилю. Червоною ниткою на уроці проходить поезія І.Драча "Чорнобильська Мадонна". "Несе сива Чорнобильська мати. Цю планету... це хворе дитя!" Знати про Чорнобиль все, прогнозувати наслідки, а відчути біль душею зі сльозами на дитячих очах - таке не забудеться на ціле життя. На стенді у кабінеті великими літерами:

Про найменше відхилення повинні знати всі!
Небезпечне для багатьох потребує підвищеної уваги!
Те, що несе шкоду сотням, має бути засуджене.
Те, що загрожує тисячам, повинно бути зупинене.
Те, що турбує мільйони, повинно бути знищено.
Те, що загрожує миру й планеті - поза законом.

Я вважаю, цей метод дав прекрасні результати. Пропозиції були багатогранні як від особистості, так в діях уряду, правових органів так і в силі громадськості. Учні побачили себе в різних ролях. Адже завдання естетичного виховання навчити учнів розуміти й сприймати відображення дійсності. Тоді дитина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи бажання виразити свою думку і наміри, в той час найбільш вільно розкривається особистість кожного і правильне спрямування до прекрасного.

Також велика увага повинна приділятися естетичному оформленні кабінету, школи. Твори - виявлення умінь учнів потребує додаткової роботи в позаурочний час. Це проведення тематичних вечорів, диспутів, виховних заходів. В 5 класі на уроці "Твій родовід", з учителями мови ми провели інтегрований урок "Минуле твого краю, твій родовід".

Ми провели пошукову роботу, виявили свої родинні зв'язки, склали дерево родоводу, послухали вірші, написали твори-мініатюри про історію утворення свого села. На уроці обговорювали багато національність родового дерева.

Я на власному прикладі розповіла, що вивчення родоводу і культурної спадщини того народу, який ми представляємо, знання культури, звичаїв інших народів зміцнює взаємоповагу і дружбу між усіма людьми, які живуть на цій землі. В Цій темі вивчаємо найдорожче - людину. Мати, (батько і рідні по звичаю до сьомого коліна. На домашнє завдання - відвідати родичів переглянути сімейні альбоми, пошана до родинних могил.

Любі друзі! Наша Земля справді перебуває у небезпеці, її дійсно треба рятувати. Екологія - це стан душі. Душі, яка допоможе емоційно відчути Красу життя, його неповторність. Так нехай вічною буде планета Земля, вічно цвітуть сади на нашій Україні, народжуються діти, щасливо сміються матері, все живе на Землі дихає повітрям, п'є екологічно чисту воду. Нехай над ріками й ставками схиляються кучеряві верби, а під вікнами цвітуть мальви, червоніють калинові грона. І все це вливається у вічну симфонію душі, краси, поезії, життя...

Практична робота

Екскурсія

Тема: Ознайомлення з компонентами природи своєї місцевості, виявлення зв'язків між ними на прикладів природних комплексів, відмінності в яких обумовлені рельєфом, використання населенням, зміна, окорока.

Мета: На екскурсії слід намагатись заставити дітей мислити і робити відповідні висновки.

Обладнання: нівелір, компас, лопатки, поліетиленові мішечки, рулетки.

Хід екскурсії

Перед екскурсією слід ознайомити учнів з правилами поведінки в природі, потім в зошитах записати завдання, які необхідно виконати. Клас поділити на групи і кожній дати певні завдання:

Завдання 1. В якому напрямі від тебе знаходиться село (сусіднє) і залізничний міст.
Завдання 2. Визначити величину свого кроку. Визначити, що знаходиться в пн - західному напрямку на відстані 1,500 м?
Завдання 3. Визначити на око відстань до дерева і перевірити себе, виміривши цю відстань кроками або рулеткою.
Завдання 4. Провести окомірне знімання, наприклад від моста до колодязя.
Завдання5. Як можна назвати рівнину, на якій ми знаходимося: плоскою чи горбистою? Куди стікають талі і дощові води з рівнини? З яких порід складена рівнина.
Завдання 6. В якому напрямі тече річка Турка? На якому березі річки правому чи лівому ми знаходимось? В якому напрямі схід іти вверх по течії (визначити по компасу).
Завдання 7. Виміряти висоту горба півміром.
Завдання 8 Зібрати зразки гірських порід в поліетиленові мішечки.
(Зразки гірських порід використовуються при вивченні теми: “Математичні осадочні породи”).

Учні оформляють виконані завдання у формі звіту, за що одержують оцінки.

Весняна екскурсія проводиться в квітні-травні. На цій екскурсії закріплюють одержані протягом року знання і навички.

Додаткові завдання додому:

Накреслити зразки гірських порід.
Зібрати зразки гірських порід.
Описати річку чи озеро.
Скласти опис природного комплексу міста
Джерело: http://osvita.ua/vnz/reports/pedagog/14027/
***************************************************************************************************************

Матеріали підготовки до уроків географії

(9 клас, соціально - економічна географія України)

Чому українець бідний? Шість гіпотез

Фото ua.korrespondent.net

Україна – одна з найбільших країн Європи за територією та чисельністю освіченого міського населення.

Країна №1 за площею родючих ґрунтів і технічних талантів, лідер за географічною досяжністю найбільших світових ринків.

Країна з дешевою електроенергією та багатими надрами, відкрита для бізнесу та в цілому достатньо демократична країна.

Водночас це країна з надзвичайно бідними громадянами.

Натисніть для збільшення

Існує багато пояснень такого стану справ. Проте політики і неосвічені люди полюбляють звинувачувати в усьому олігархів – ніби вони крадуть у людей багатства, яких могло б вистачити усім.

І справді, саме узурпація економічних і політичних ресурсів (екстрактність інститутів) лежала в основі довгої історії занепаду України. Однак сьогодні ми маємо справу вже не з причинами, а з наслідками, які значно глибше простої корупції чи несправедливого розподілу благ.

Щоб зрозуміти, як можна змінити ситуацію, давайте зазирнемо в корінь природи бідності українців.

Гіпотеза №1: "Результати роботи українців розкрадаються"

За різними оцінками тіньовий сегмент економіки в Україні складає близько 40% ВВП, тобто близько 53 мільярдів доларів. Це ті гроші, з яких не сплачуються податки.

Сумарне податкове навантаження в Україні становить 52.2% від прибутку/доходу. Тобто у випадку повної детінізації економіки, держбюджет додатково отримає близько 28 мільярдів доларів на рік.

Якщо припустити, що усі ці "детінізовані податки" були б розподілені виключно на зарплати бюджетникам – лікарям, вчителям, держслужбовцям, яких в Україні близько 3 мільйонів осіб, та пенсіонерам, яких близько 13,4 мільйонів – то на одну особу припаде додаткових 141 долар на місяць. У такому разі середній дохід українського "бюджетника" теоретично став би не в 5, а тільки у 2 рази менше польського.

Непогано. Але ринок за своїми законами негайно відреагує на зростання купівельної спроможності громадян збільшенням рівня цін товарів і послуг. Кошти від збільшення цін розподіляться між заробітними платами усіх працюючих в Україні, кількість яких складає 14 мільйонів осіб, та прибутком підприємців.

У результаті вартість життя середнього українця збільшиться щонайменше вдвічі, а реальне збільшення доходів населення складе близько 70 доларів на місяць – що в сумі із сьогоднішньою заробітною платою українця також не дотягне до рівня доходів в Гондурасі.

Якщо ж "по-справедливості", так би мовити, конфіскувати і розподілити між 42 мільйонами громадян усі тіньові кошти, а не лише несплачені податки – то додаткова сума доходів кожного українця складе усього 56 доларів на місяць.

Останній аргумент на захист версії про "обкрадаючу" причину бідності населення можна було б знайти у феноменальній нерівності розподілу активів в Україні, що за даними Credit Suisse Global Wealth Databook 2015 складає рекордні для світу 91.6% (де 100% – це максимальний рівень нерівності, коли усі активи в руках однієї людини).

Що ж буде, якщо відібрати у багатих українців не лише прихований прибуток, а взагалі увесь прибуток та активи, які цей прибуток генерують? Невже тоді запанує загальний добробут?

У світі є стійка пропорція між обсягом ВВП на душу населення і середнім річним доходом громадян – вона складає приблизно 1 до 1. Показник ВВП включає усю вартість товарів і послуг, вироблених в країні за рік, у тому числі й гроші олігархів, земельну ренту, доходи державних підприємств.

Так от, за даними МВФ у 2015 році ВВП на душу населення в Україні складає лише 2100 доларів – очікувано менше Гондурасу. Виходячи з того, що у світі середній дохід громадянина зазвичай дорівнює ВВП на душу населення в його країні, можна грубо стверджувати, що 2100 доларів на рік – це середнє арифметичне річних доходів усіх багатих і усіх бідних українців.

Виходячи з цього, якщо гіпотетично усі декілька мільйонів багатих українців роздаватимуть свої статки усім громадянам – ми отримаємо просто рівномірно бідне населення із доходом 4000 гривень на місяць.

Здавалося б – це істотне збільшення доходу пенсіонера порівняно з 1500 гривнями сьогодні. Проте навіть за цих умов ми лише зрівняємося із пострадянськими країнами.

Звичайно, що ділитися таким абсурдним чином ніхто не стане. А здійснивши це "розкуркулення", отримаємо моментальний відтік капіталу, міжнародну ізоляцію, закриття підприємств, гіперінфляцію та обвал економіки.

Показова розкіш, яку ми бачимо на вулицях великих міст – це лише результат концентрації невеликих, в масштабах країни, статків у руках відносно малої кількості населення. Розподіл цих тіньових коштів між величезною масою бідних українських громадян жодним чином не змінить загального стану жебрацтва.

Ця проста арифметика розбиває будь-які заклики про розкуркулення олігархів та "роздавання національних багатств" в якості швидкого рецепту від бідності. Навіть тотальна детінізація не призведе до миттєвого значного покращення рівня життя населення.

Навіть за умови створення ідеальних умов та "українського економічного дива" – наприклад, ВВП країни за прикладом Китаю і Японії зростатиме не більш, як на 12% щороку – в такому випадку українці зможуть розраховувати лише на додаткових 200-300 доларів на рік.

Чому ж так?

Гіпотеза №2: "Українці мало працюють"

Це чи не найбільш абсурдна версія. Як випливає з діаграми кількості робочих годин у різних країнах світу, українці – один із найбільш зайнятих працею народ у світі. Незважаючи на це, зайнятість не впливає на зростання добробуту українців.

Адже не достатньо просто багато працювати – потрібно працювати ефективно.

Гіпотеза №3: "Українці працюють неефективно"

За цим показником українці – чи не найвідсталіший народ світу.

За обсягом ВВП на одного зайнятого в економіці ми відстаємо від сусідньої Польщі втричі.

Натисніть для збільшення

Якщо ж взяти ВВП в розрахунку на годину відпрацьованого часу, адже середня кількість робочих годин на рік і рівень зайнятості в різних країнах відрізняються – ми побачимо, що з 63-х країн, класифікованих за таким принципом, Україна посідає 56-те місце, виробляючи приблизно 5 доларів вартості на годину.

Тобто, приблизно в три рази менше вартості, виробленої за годину в Польщі чи в Росії, і близько 5% від вартості, виробленої за годину роботи в Швейцарії.

Але з чим це пов'язано?

Гіпотеза №4: "В українців відсутня мотивація та професійні навички для інтенсивної та ефективної роботи"

Як показали результати всесвітнього опитування дослідницького центру Геллапа (Gallup), майже дві третини працівників у всьому світі (63%) не зацікавлені у своїй роботі й відчувають незадоволення від того, чим займаються. Чверть опитаних працівників (24%) вкрай незадоволені своєю роботою, тобто відчувають себе нещасливими через обрану професію, вони непродуктивні й вороже налаштовані по відношенню до роботодавця.

У сумі дві категорії – незадоволених і вкрай незадоволених працівників – складають 87% працівників світу.

В Україні лише 10% населення задоволені своєю роботою, що навіть менше середньосвітових 13%.

За іншим дослідженням бачимо, що серед різних факторів українці найменше задоволені своєю заробітною платою.

Згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму, Україна посідає 72-е місце за якістю системи вищої освіти і 88-е за якістю викладання управлінських наук серед 144 країн. За ефективністю ринку праці Україна займає 80-те місце.

При цьому дефіцит компетентних кадрів не стимулює українські компанії займатися освітою своїх співробітників. Україна посідає лише 92-е місце за цим показником.

Виникає парадокс: компетентність українців є низькою, як і їх мотивація – проте українські компанії не поспішають навчати працівників і мотивувати їх до роботи.

Іншими словами, компетентність і висока мотивація працівників не впливають сьогодні на збільшення прибутку українського бізнесу.

Як таке можливо?

Гіпотеза №5: "В Україні відсутні високотехнологічні, ефективні підприємства із сучасним обладнанням, які потребують кваліфікованих, мотивованих кадрів"

В Україні панує тотальна неефективність в усіх галузях економіки.

За рівнем технологічності українська промисловість відстає на третину від середніх показників ЄС. Частка високотехнологічного експорту в загальному експорті продуктів переробної промисловості в Україні становить лише 6%, в той час, як у прогресивних країнах цей показник складає 20-49% (Велика Британія – 22%, Швейцарія – 26%, Франція – 25%, Республіка Корея – 26%, Малайзія – 44%, Сінгапур – 45%, Філіппіни – 49%).

Енергоефективність економіки України в десять разів нижча, ніж у розвинених країнах. Навіть у сільському господарстві Україна в декілька разів менш ефективна за інші країни-конкуренти.

Натисніть для збільшення

Не цінується людський час та знання: близько 40% зайнятих у промисловості працюють на виробництві низького технологічного рівня.

Натисніть для збільшення

За рівнем інноваційності Україна займає 81-е місце в світі згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму.

За основними показниками технологічної готовності український бізнес значно відстає від розвинених країн світу. Українські підприємці не запроваджують автоматизованих систем управління (ERP, CRM), не застосовують міжнародних стандартів управління якістю (ISO 9000), не інвестують у наукові розробки та не запроваджують інновації.

Натисніть для збільшення

Звідси й неефективність, і низький рівень доданої вартості.

Але чому український бізнес не бажає збільшувати власні доходи за рахунок модернізації підприємств?

Тому, що за роки варварської економічної політики, узурпованої нуворишами держави, наш бізнес пристосувався виробляти зерно, метал, ліс-кругляк та іншу продукцію в секторах низького рівня доданої вартості, де не потрібні значні інвестиції для старту справи та значно менші ризики. Ці сектори мають природно обмежений інноваційний потенціал.

Тому нинішній український бізнес мало потребує запровадження технологій. Створювати ж бізнес у нових секторах економіки у підприємців немає стимулів.

Здається, ми підійшли до глибинної причини бідності українців.

Гіпотеза №6: "Більшість підприємств в Україні спеціалізується на виробництві продукції із низькою доданою вартістю. Причина української бідності – у структурі вітчизняної економіки"

Вітчизняна економіка виробляє недостатньо товарів, що необхідні українцям для комфортного повсякденного життя. Тому пальне, одяг, побутову техніку, автомобілі, обладнання, ліки, засоби гігієни, меблі, інформаційні продукти – усе це українські громадяни переважно купують з-за кордону.

Але щоб купувати імпорт, потрібно мати валюту, отримати яку можна лише продаючи щось за кордон на експорт.

Якщо продавати недостатньо, або продавати сировинні товари із малою доданою вартістю – не буде за що купувати імпорт. Метал, руду, транзит, зерно, м'ясо й горілку – саме це ми обмінюємо на іноземні високотехнологічні блага.

Натисніть для збільшення

82% українського експорту формується із низькотехнологічних секторів економіки.

36% експорту – сировина.

Натисніть для збільшення

Модернізувати ці сектори звичайно можна, але їх інноваційний потенціал природно обмежений. Більше того, продукція цих секторів апріорі має низьку додану вартість.

Зубожілі українці в рази більше європейців зайняті у первинному (сировинному) секторі економіки й сільському господарстві зокрема. Враховуючи переважну низькотехнологічність вторинного/промислового сектору економіки України, а також низьку частку інноваційної діяльності в третинному секторі – стають остаточно зрозумілими справжні причини української бідності.

Натисніть для збільшення

Висновки

Тотальна бідність українців мало залежить сьогодні від обсягу тіньової економіки, від високого рівня нерівності чи від монополії олігархів на державні активи, землі та надра. Перерозподіл благ від багатих українців до бідних цю ситуацію не виправить – багатих в Україні мало, а порівняно зі світовими магнатами українські олігархи просто жебраки.

Українські трударі низькокваліфіковані, неефективні й немотивовані працювати: вони багато працюють, проте мало виробляють.

Ані освіта, ані збільшення робочого часу не допоможуть сьогодні українцям виробляти більше – тому що більшість підприємств країни є низькотехнологічними, орієнтованими на випуск сировинної продукції.

За таких умов освічені кадри невідворотно виїжджатимуть за кордон, бо їм просто немає де застосовувати свої знання на батьківщині.

Український бізнес пристосувався і звик до такого стану справ. Він отримує свою невелику маржу на сировинній продукції та не має стимулів до підвищення технологічності підприємств і їх переорієнтації на випуск товарів і послуг з високою доданою вартістю.

На сьогодні деякі мозкові центри України розробили цікаві варіанти бажаних, досяжних і прагматичних змін у стуктурі національної економіки.

Але що ж допоможе втілити подібний перехід?

Може, нас врятує ліквідація державних органів, які сьогодні заважають іноземним інвесторам і бізнесу вільно максимізувати свій прибуток відповідно до потреб ринку і приватних корпоративних інтересів?

Чи нам необхідно переформатувати і збільшити компетентність державних органів для того, щоб вони змогли управляти стимулами для розвитку високотехнологічного бізнесу, в інтересах України?

Починати треба з іншого боку.

Щоб запровадити реальні реформи, замість популізму і грабежу, незалежно від того, який з підходів є більш дієвим – в інститутах влади мають отримати ключові повноваження нові компетентні люди із новою мотивацією.

Радити нинішнім очільникам високих кабінетів слушні проекти реформ не має жодного сенсу.

Адже перш за все необхідно зосередитися на змінах правил гри і людей, які працюватимуть за цими правилами. Але про це у наступному матеріалі.

Олексій Жмеренецький, спеціально для Економічної правди

******************************************************************************************************************

Методичні рекомендації вивчення географії у 2016 - 2017 н.р.

У 2016/2017 навчальному році у 6–8 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчальний предмет «Географія» вивчатимуть за навчальною програмою, укладеною відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.

До зазначеної навчальної програми було внесено зміни, що затверджені наказом МОН України від 29 травня 2015 р. № 585. Оновлені програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України [www. mon.gov.ua].

Для вивчення предмета у 6–7 класах загальноосвітніх навчальних закладах рекомендуємо використовувати інструктивно-методичні рекомендації попередніх років (листи МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 та від 26.06.2015 р. № 1/9-305).

Вивчення географії у 8 класі (курс «Україна у світі: природа, населення») спрямоване на формування науково-географічної картини своєї країни як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури. Особлива роль географії у 8 класі полягає у її значному світоглядному потенціалі й тісних взаємозв'язках змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів. Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується в поєднанні фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі.

Програма курсу географії у 8 класі «Україна у світі: природа, населення» розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин є резервними, й складається зі вступу і п’яти розділів: «Географічна карта та робота з нею»; «Географічний простір України»; «Природні умови і ресурси України»; «Населення України та світу»; «Природа та населення свого адміністративного регіону».

У вступі учні ознайомляться з об’єктами і методами досліджень фізичної та суспільної географії України, сучасними географічними дослідженнями, джерелами географічних знань.

Розділ «Географічна карта та робота з нею», на вивчення якого виділено 6 годин, спрямований на формування в учнів картографічної грамотності (уміння користуватися планами, географічними та топографічними картами та іншими джерелами інформації). Основні цілі і завдання цього розділу — навчити учнів розуміти, читати й знати карту.

Під час знайомства з навчальним матеріалом доцільно використовувати різні види географічних карт та комплекти топографічних карт. Уся робота, проведена з настінними картами на уроці, має супроводжуватися синхронною роботою з відповідними картами атласу (самостійні роботи, індивідуальні завдання, практичні роботи, дослідження тощо). Картознавча компетенція є складовою просторової компетентності.

Розвиток в учнів цілісного уявлення про географічний простір дуже важливий за того величезного і безсистемного потоці інформації, у який «занурені» діти, і який формує в них мозаїчну картину світу. Відповідно до цілей і напрямків модернізації освіти реалізується нова концепція змісту географічної освіти з переходом від окремого (розділеного) вивчення фізичної та соціально-економічної географії до інтегрованого курсу.

Уже в розділі 2 «Географічний простір України» учні знайомляться з політико-економічними поняттями: «державний лад», «адміністративно-територіальний устрій», «економіко-географічне положення», «політико-географічне положення», «геополітика», «державний кордон» тощо. Такі поняття для учнів є новими, тому доцільно їх пояснення супроводжувати показом на карті, демонструванням малюнків, схем, наведенням прикладів. У цьому розділі восьмикласники знайомляться з картою годинних поясів, вчаться визначати місцевий і поясний час у різних містах і країнах світу.

Значна увага приділена ознайомленню учнів з природними умовами і ресурсами нашої країни (розділ 3 «Природні умови і ресурси України»). Знайомлячись з об’єктами природи, процесами та явищами, які характерні для України, необхідно використовувати ускладнені завдання, що мають творчу спрямованість (спроектувати, спланувати, спрогнозувати тощо). Їх застосування розвиває позитивну навчальну мотивацію, сприяє глибшому знайомству з предметом.

Знайомство восьмикласників з розділом «Населення України та світу» має свої особливості і повинно будуватися як жива розповідь про населення тієї чи іншої території. Картини життя населення, які створює вчитель на уроці, потрібно об’єднати з кількісними показниками, до яких належать щільність населення, його кількість, народжуваність, смертність тощо.

Доцільно розкрити основні ознаки розміщення населених пунктів, їх види і типи в різних країнах світу. При цьому необхідно враховувати національні особливості, оскільки вони мають економічне значення (трудові навички, відмінності в освіті, технічній кваліфікації). Особливу увагу необхідно звернути на поділ населення на міськеі сільське, їх відсоткове співвідношення.

Вивчаючи населення України і світу, доцільно посилити соціальні аспекти: расові, національні та релігійні проблеми; зайнятість та якість і рівень життя населення. Метою вивчення теми є знайомство учнів з новими поняттями («демографічна політика», «релігійний склад», «статевовікова структура» тощо). Особливу увагу необхідно звернути на вміння отримувати інформацію з географічних, статистичних і картографічних джерел. Робота з ними ведеться на уроках і передбачена домашніми завданнями. Також слід звернути увагу учнів на сучасні міграційні процеси в Україні, які є наслідком військово-політичних подій на сході та півдні нашої держави.

Велика роль у вивченні географії України належить регіональному компоненту, що сприяє підвищенню ефективності освіти, розвитку і вихованню школярів на місцевому матеріалі. Кількість навчальних годин, відведених на реалізацію регіонального змісту, становить у 8 класі 5 годин. Матеріали регіонального змісту «Природа та населення свого адміністративного регіону» можуть вивчатися окремим блоком або бути розосереджені по всьому курсу, відповідно до логіки і послідовності вивчення тем.

У цьому курсі рекомендуємо широко використовувати міжпредметні зв’язки, що дозволить формувати цілісний образ регіону і вирішувати низку завдань:

виховувати повагу і любов до малої Батьківщини як частини України через пізнання природи, культури, традицій рідного краю;

формувати особистісне ставлення до нього, громадянську позицію, розуміння необхідності турботи і бережливого ставлення до культурної спадщини і природи; на прикладі свого регіону формувати розуміння територіальних аспектів соціально-економічних і геоекологічних проблем;

розглядати особливості і закономірності географічних процесів на локальному, регіональному і глобальному рівнях, формувати уявлення про єдність і цілісність географічних процесів, пояснювати їх особливості і закономірності прояву.

Вивчення свого адміністративного регіону (району) має будуватися на основі активної самостійної роботи школярів, застосування пошукових методів та дослідницької роботи. Ознайомлення школярів з географією свого краю сприяє реалізації компетентнісного підходу, який пов’язує рівень навченості зі здібністю розв’язувати проблеми різної складності на основі здобутих знань. Без сумніву, навчити пояснювати явища навколишньої дійсності, їх суть, причини, взаємозв’язки, орієнтуватися у ключових проблемах сучасного життя, орієнтуватися у світі духовних цінностей можна значно ефективніше, долучаючи до цього знання природних і соціальних особливостей свого регіону.

Використання краєзнавчого матеріалу сприяє зближенню школи з життям, посилює її культурний вплив на населення регіону і забезпечує кращу підготовку учнів до практичної діяльності після закінчення школи.

Планування практичної частини курсу «Україна у світі: природа, населення» має здійснюватися з урахуванням практичних робіт, досліджень, проектів, представлених у програмі.

Практичні роботи — невід’ємна складова процесу навчання географії, виконання яких сприяє формуванню географічних умінь, навичок, способів
діяльності.

Учитель може самостійно обирати характер практичних робіт для досягнення запланованих результатів відповідно до програми.

Різноманіття практичних робіт породжує потребу в їх класифікації. Одним з найбільш популярних підстав класифікації є рівень пізнавальної самостійності учнів:

репродуктивний — передбачає відтворення знань у знайомій учням ситуації або вміння учня діяти за зразком;

частково-пошуковий — передбачає вміння учня здійснити перенесення знань і умінь, застосувати знання під час вирішенні завдань з дещо зміненими умовами;

творчий.

За місцем виконання роботи можуть бути «класними», тобто виконуватися безпосередньо на уроці. Домашні роботи можуть виконуватися не тільки вдома, а й у бібліотеці, музеї, комп'ютерному класі, на місцевості тощо.

Практичні роботи відрізняються і за тривалістю часу на їх виконання. Наприклад, на виконання роботи № 1 (визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою), практичної роботи № 3 (аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу), практичної роботи № 4 (установлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України), практичної роботи № 9 (складання порівняльної характеристики природних зон України) доцільно виділяти академічну годину часу (урок).

Практичні роботи, які передбачають позначення об’єктів на контурних картах, доцільно виконувати під час їх вивчення, характеристики чи аналізу (практичні роботи № 2, № 7, № 10).

Виконання практичних робіт № 5 (визначення вологості повітря за заданими показниками), № 6 (встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт та кліматичних діаграм), № 8 (порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України), № 11 (обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України), № 12 (аналіз стате-вікових пірамід України та окремих країн світу) потребують додаткових географічних джерел інформації (статистичні матеріали, картограми і картодіаграми, графіки, діаграми), здійснення розрахунків, аналізу отриманих результатів тощо. Одним із найскладніших організаційних питань підготовки таких практичних робіт є підбір джерела інформації, що забезпечує учнів необхідними знаннями на доступному їм рівні сприйняття. Від цього значною мірою залежить і зміст, і форма проведення роботи.

Доцільно на засіданнях предметних методичних об’єднаннях розглянути зміст практичних робіт та визначити перелік навчально-тренувальних і підсумкових робіт. Усі практичні є обов’язковими для виконання учнями. Перевіряє й оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд: у всіх учнів чи вибірково. У кожному семестрі обов’язково оцінюються дві практичні роботи, які також обирає вчитель.

Крім практичних робіт, програмою передбачено проведення досліджень, мета яких — долучити школярів до самостійної творчої діяльності.

Якщо за частково-пошукового методу учні шукають відповідь на проблемне питання під керівництвом і за допомогою вчителя, то за дослідницького методу проблемні завдання діти виконують самостійно. Вони здійснюють пошукову діяльність (самі шукають шлях, вирішують проблему). Зазвичай проблемні питання ставлять безпосередньо на уроці. Проблемні питання та завдання можуть бути розраховані і на більш тривалий час. Це в основному завдання з краєзнавчої роботи. Учні збирають фактичний матеріал, обробляють, систематизують його, аналізують, представляють отримані результати. Виконання таких завдань дає можливість ознайомити учнів з методами наукового пізнання, у результаті чого учні здобувають нові знання.

Вивчення розділів (тем) завершується підбиттям підсумків. На цьому етапі важливо не стільки узагальнити вивчений матеріал, показавши, які знання здобули учні, скільки підбити підсумки навчальної діяльності всього класу. З метою розвитку рефлексивної діяльності учнів важливо звернути увагу восьмикласників на те, як вони організовували свою роботу і як вони самі її оцінюють.

Завершувати вивчення курсу рекомендуємо екскурсією, під час якої учні знайомляться з природними об’єктами своєї місцевості, досліджуватимуть вплив природи на життя, господарювання та побут населення.

Під час вивчення курсу географії у 8 класі («Україна у світі: природа, населення») будуть використовуватись підручники-переможці ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що були вибрані загальноосвітніми навчальними закладами та затверджені наказом МОН від 25.05.2016 № 585 до видання за державні кошти.

Нові підручники «Географія. 8 клас» створені відповідно до зазначеної вище навчальної програми з географії, зміст якої спрямовано на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Кожен з підручників має свої особливості викладення навчального матеріалу, дидактичні засоби посилення змістовних ліній та форми організації інтерактивної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

«Географія. 8 клас» (авт. Бойко В. М., Дітчук І. Л., Заставецька Л. Б.), ТзОВ «Абетка» є продовженням лінійки підручників для 6 та 7 класів авторів В. М. Бойко, С. В. Міхелі (2006, 2007, 2014, 2015) та творчим розвитком підручника «Фізична географія України» для 8 класу за авторством І. Л. Дітчука, О. В. Заставецької, І. В. Брущенко (2008, 2009). У підручнику значною мірою оновлено навчальний контент відповідно до розвитку ІКТ: вміщено відомості про електронні карти, GPS-пристрої, геоінформаційні системи, картографічні онлайн-сервіси (GoogleMaps, OpenStreetMap, Wikimapia та ін.), що дають змогу бачити тривимірні зображення земної поверхні.

Мотиваційну функцію підручника посилюють ситуації вільного вибору — наявність як обов’язкового, так і необов’язкового матеріалу або різних за складністю завдань, які можна обирати для виконання. У новому виданні збережено оригінальну структуру параграфів: обов’язковий навчальний матеріал з теми викладено в логічній послідовності за пунктами, а додатковий винесено поруч на поля сторінок у вигляді рубрик, розміщених на окремих плашках.

Сприяє підвищенню мотивації до навчання географії також ілюстративний ряд. Він представлений багатою й продуманою добіркою світлин, малюнків, діаграм, схем, картосхем і створює виразну візуальну паралель до текстового матеріалу.

Запропонована в підручнику система запитань і завдань різного рівня складності покликана крок за кроком активізувати розумову діяльність учнів, розвивати їхнє логічне мислення й уміння знаходити причиново-наслідкові зв’язки. Крім традиційних практик запропоновано й нові способи доставки контенту до школяра — систему завдань з вироблення вмінь працювати з інтернет-джерелами для здобуття додаткової географічної інформації (у наскрізній рубриці «Шукайте в Інтернеті»). Прийоми співпраці й навчального діалогу реалізовано через систему завдань для роботи в невеликій групі (в рубриці «Попрацюйте в групі»).

Внутрішньотекстові й позатекстові позначення (символи, кольорові й шрифтові виділення, посилання) створюють зручну навігаційну систему, яка дає чітке уявлення, чого і як слід вивчати за підручником.

«Географія. 8 клас» (авт. Пестушко В. Ю., Уварова Г. Ш., Довгань А. І.), ТОВ «Видавництво «Генеза». Авторами змінено структуру навчального матеріалу. Передусім перед кожною темою з’явилася рубрика «Вам це потрібно, щоб…», яка допомагає учням усвідомити теоретичне і практичне значення матеріалу, вивчення якого вони розпочинають.

Як складова системи спадкоємності, перед кожним параграфом у підручнику введена рубрика «Перш ніж читати, пригадайте».

З метою упорядкування та систематизації навчального матеріалу зменшено кількість різноманітних рубрик у самому тексті параграфа (з дев’яти до трьох). Серед нових особлива увага приділена, по суті, інноваційній рубриці, що має назву «Географічний інтерактив». Зміст завдань цієї рубрики є актуальним, оскільки пропонує учням самостійно (або під керівництвом учителя) звернутися до офіційних сайтів окремих міністерств і відомств в інституційній системі України для отримання найновішої інформації, проаналізувати певні картографічні матеріали в режимі «онлайн» або узагальнити статистичні дані.

У підручнику значна увага приділяється програмовим практичним роботам, а з окремих з них даються конкретні рекомендації щодо виконання завдань чи розв’язування задач в рубриці: «Готуємося до практичної роботи №…».

Повністю оновлено статистичний матеріал у Додатках. При цьому матеріал підібраний у такий спосіб, щоб учні, незалежно від місця проживання в Україні, могли за його допомогою опанувати навчальний матеріал. Також особлива увага звертається на поглиблення й узагальнення змісту понять з фізичної географії порівняно з тим змістом, що був сформований у 6–7 класах, розширення їх обсягу на прикладі території України. Зміст нових для учнів географічних понять розкривається на доступному для учнів 8 класу рівні і потребує особливої уваги учителя до їх тлумачення й прийомів розкриття їх змісту учням.

«Географія. 8 клас» (авт. Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р.), ТзОВ «Літера ЛТД». Підручник є своєрідним дидактичним комплексом, у якому реалізуються основні навчально-виховні ідеї шкільної географічної освіти. Зміст підручника конкретизує програму, обсяг і систему знань з цього курсу географії, виділяє основну й додаткову інформацію, спрямовує учнів на творчий самостійний пошук, готує їх до поточного й періодичного оцінювання навчальних досягнень, допомагає якісно виконати програмові практичні роботи й здійснити дослідження.

Матеріал підручника оптимально структурований, що досягається, зокрема, за допомогою рубрик «Пригадайте», «Перевір себе», «Для допитливих», «Теми для досліджень і міні-проектів», «Проект для краєзнавця», «Дізнаємося більше», «Практичні роботи». Розділ або тема підручника починається з анонсування, яке містить інформацію про очікувані результати засвоєння матеріалу, та опису-введення з визначенням переліку найголовніших проблем.

У підручнику реалізовано авторську ідею максимальної концентрації уваги школярів на засвоєнні програмового матеріалу за рахунок розміщення додаткових рубрик і географічних фактів після параграфів окремими блоками. У змісті підручника вміщено цікаві авторські тематичні картосхеми й структурні схеми. У вигляді таблиць узагальнено матеріали з окремих питань, наведено характеристики географічних процесів і явищ. Наведені картосхеми, діаграми і графіки не дублюють, а доповнюють матеріал сучасних атласів.

Підручник «Географія. 8 клас» (авт. Довгань Г. Д., Стадник О. Г.), ТзОВ «Видавництво «Ранок» містить обов’язковий обсяг навчального матеріалу, усі необхідні теоретичні відомості й поняття. Відповідно до навчальної програми в ньому наведені розробки всіх практичних робіт і досліджень, що містять завдання та поради щодо їх виконання. Географічні карти до параграфів підручника сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, передають просторове відображення об’єктів і явищ, що вивчаються. Численні ілюстрації зі змістовними підписами унаочнюють і доповнюють зміст параграфів. Додаткові тексти містять цікаві факти й відомості про наукові досягнення, типові приклади географічних явищ, про які йдеться, тощо. Наприкінці параграфів наведено їх основні положення у вигляді коротких тез. Підручник містить різнорівневі запитання та завдання до кожного параграфа, диференційовані за видами роботи (самостійна робота учнів, у парах або групах тощо).

У кінці підручника наведено визначення основних термінів і понять, передбачених програмою. Під час підготовки до уроків учням стане в пригоді список додаткової літератури. До підручника розроблено електронний освітній ресурс interactive.ranok.ua, який містить багато корисної та цікавої інформації за темами параграфів, тестові завдання для підготовки до самостійних і контрольних робіт, що виконуються в режимі онлайн, тощо.

«Географія. 8 клас» (авт. Гільберг Т. Г., Паламарчук Л. Б., Совенко В. В.), ТзОВ «Видавництво «Грамота». У підручнику наявні компоненти апарату орієнтування: зміст, вступне слово від авторів, навчальні розділи та теми, практичні роботи, перевірка своїх досягнень, додаткова інформація до окремих тем, статистичні дані, основні терміни й поняття. Компоненти чітко виділені, доцільно використані сигнали-символи, які допоможуть школярам легко орієнтуватися й продуктивно працювати з навчальним матеріалом.

Підручник містить різнорівневі елементи знань і способи виконання навчальних дій через систему рубрик: «Пригадайте», «Висновки», «Основні терміни і поняття», «Запитання і завдання», «Практична робота», «Працюємо з картою», «Практикум», «Дослідження», «Це цікаво», «Готуємось до наступного уроку», «Дискусійний клуб», які урізноманітнюють процес здобуття знань. Досить вдалим у тексті підручника є чергування теоретичного матеріалу з практичними завданнями — робота з картою, здійснення своєрідних мікродосліджень, географічні задачі та ін. Значна увага приділена компетентнісно-орієнтованим завданням, які спрямовані не на отримання обсягу інформації, а на формування здібностей школяра діяти в різних (нових, проблемних, нестандартних) ситуаціях. Підручник містить апарат організації засвоєння знань, що охоплює вправи, завдання і питання для перевірки знань та здійснення зворотного зв'язку, інструктивні та довідкові матеріали (пам'ятки, коментарі, вказівки для самостійної роботи і практичних завдань, досліджень проектів, зразки розв'язання задач), таблиці, підписи-пояснення ілюстрованого матеріалу.

Підручник добре ілюстрований, у ньому є малюнки, слайди, карти, схеми, таблиці, діаграми. Працюючи з поданими в підручнику фактами, прикладами, статистикою, учень може робити самостійний і усвідомленийвибір. Internet-адреси в підручнику розраховані на перспективний розвиток умов використання комп'ютера і можливостей школярів звертатися і до цих сучасних джерел інформації.

«Географія. 8 клас» (авт. Масляк П. О., Капіруліна С. Л.), Видавничо-поліграфічна фірма «Аксіома». Новий, сучасний, такий, що відповідає вимогам часу, зміст підручника, його понятійно-категоріальний та методичний апарат спрямовані на досягнення головних завдань: засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, розміщення і взаємозв'язки природи, населення України, про природокористування та навколишнє середовище; оволодіння вміннями використовувати різноманітні джерела географічної інформації для пошуку, інтерпретації і демонстрування додаткових географічних даних та формування в учнів на цій основі ключових компетенцій; застосування географічних знань для пояснення та оцінки географічних процесів і явищ; розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, вирішення проблемних завдань, самостійного здобуття нових знань з географії; формування здатності і готовності до використання здобутих знань та вмінь у повсякденному житті; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; виховання екологічної культури, національної свідомості та почуття патріотизму, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів та країн світу.

У тексті підручника є методичні рекомендації щодо виконання передбачених програмою 12 практичних робіт і досліджень. Загалом підручник створено з використанням найсучаснішого Європейського і світового досвіду підручникотворення, відбору, інтерпретації та презентації навчальної інформації, організації самостійної інтерактивної навчально-пізнавальної діяльності учнів та під керівництвом учителя.

«Географія. 8 клас» (авт. Топузов О. М., Надтока О. Ф., Покась Л. А.), ТОВ «Український освітянський видавничий центр «Оріон». Особливістю підручника є те, що він побудований за правилами і законами дослідницької мандрівки. Навчаючись за ним, восьмикласники стануть учасниками п’ятьох експедицій, кожна з яких має свої маршрути та окреслене коло питань, які потрібно вивчити.

Для успішного здійснення експедицій учні повинні впоратися з додатковими завданнями: пригадати інформацію, відому з попередніх курсів географії, здійснити віртуальну екскурсію, дізнатися про нове з Інтернету, попрацювати з картою, виконати обов’язкові практичні роботи і дослідження тощо. Всі ці завдання подані в творчих та інформаційних рубриках: «Запитання-супутник», «ГЕОгалактика», «Пошук онлайн», «Картографічний навігатор», «Чи знаєте ви, що…», «Географія на щодень».

Повернутися з експедиції з ґрунтовним багажем знань допоможе рубрика «Щоденник дослідника», де занотовано найголовніше з навчального матеріалу, подано тлумачення основних термінів і понять. Переконатися, що кожний маршрут експедиції пройдено успішно, можна, давши відповіді на запитання в оцінювальних рубриках: «Знаю, розумію, вмію пояснити» та «Мої компетентності: самоперевірка знань і досягнень».

Слід відзначити ефективність методичного апарату підручника. По-перше, він логічно поєднує текстовий і позатекстовий його компоненти, а по-друге — створює можливості для здійснення технологізації навчання, зокрема на базі технологій проблемного, проектного, інтерактивного, діяльнісно-дослідного навчання. У підручнику представлена своєрідна система ілюстративного матеріалу, який містить картографічний матеріал, діаграми, графіки та світлини. До більшості ілюстрацій додаються запитання і завдання. Таким чином, вони логічно розміщуються та ефективно виконують свої дидактичні функції. «Географія. 8 клас» (авт. Булава Л. М.), ТзОВ «Видавництво «Ранок» є продовженням серії підручників нового покоління, які відповідають сучасним вимогам викладання географії. Він містить усі необхідні теоретичні відомості й поняття, а також пояснення та інструкції щодо виконання практичних робіт і досліджень, передбачених чинною навчальною програмою.

Ретельно підібрані автором географічні карти, схеми, графіки, діаграми та фотографії ілюструють і доповнюють зміст параграфів. Додаткові тексти містять цікавий пізнавальний матеріал.

У підручнику наведено різнорівневі запитання і завдання до кожного параграфа, диференційовані за рівнями складності. Вони допоможуть закріпити вивчений матеріал та осмислити його, розвинути практичні навички й творчі здібності.

Додатки підручника містять різноманітні довідкові, узагальнювальні, порівняльні та інші таблиці, які стануть у пригоді учням і вчителям під час роботи з параграфами. Словник термінів і понять допоможе зрозуміти значення нових слів. До підручника також розроблено електронний освітній ресурс interactive.ranok.com.ua, який містить цікаву додаткову інформацію за темами параграфів і тестові завдання для самоконтролю.

Вивчення географії у 9 класі (Курс «Соціальна та економічна географія України») у 2016/2017 навчальному році буде відбуватися за навчальною програмою з географії, розробленою відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24 (зі змінами). Для підготовки до уроків з географії в 9 класі пропонуємо використовувати інструктивно-методичні рекомендації 2012/2013 навчального року та матеріали наведені нижче щодо особливостей висвітлення на уроках географії питань про незаконну воєнну окупацію частини території України в Донецькій та Луганській областях та анексію Автономної Республіки Крим.

Політико-правова оцінка подій 2014–2016 рр. подана в офіційних документах та нормативно-правових актах вищих органів державної влади України. З ними можна ознайомитись, відвідавши офіційні веб-портали/представництва Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Ради національної безпеки та оборони України. Значна частина відповідних офіційних нормативно-правових актів містить важливу для вивчення економічної і соціальної географії інформацію.

У зв’язку з тим, що починаючи з кінця лютого 2014 року, Російська Федерація здійснює збройну агресію проти України, незаконну воєнну окупацію та анексію Автономної Республіки Крим, частини території України в Донецькій та Луганській областях, організацію озброєного сепаратизму і тероризму на території України, дестабілізацію політичної ситуації в Україні, то під час вивчення програмових тем про політико-географічне, геополітичне положення, населення, економіку України тощо необхідно подати достовірну інформацію про реальний стан ситуації. Перелічені теми вивчають відповідно до Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 травня 2014 року № 1237-VII) та змінами від 01.08.2016, [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1206-18], з використанням матеріалів Національної доповіді «Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі», що підготовлена Національною академією наук України у 2015 році [www.idss.org.ua/monografii/2016_dopov_Donbas.pdf], офіційних виступів перших осіб держави та даних Держкомстату [https://ukrstat.org/uk].

Під час вивчення розділу 1 «Україна на карті світу» учні знайомляться з економічними поняттями «державний лад», «адміністративно-територіальний устрій», «економіко-географічне положення», «геополітичне положення», «геополітика», «державний кордон» тощо. Такі поняття для учнів є новими, тому доцільно їх пояснення супроводжувати показом на карті та наведенням прикладів.

Насамперед, розкриваючи суть поняття «геополітичне положення» на прикладі України, слід указати на різке посилення негативних аспектів, зумовлених появою тимчасово окупованих територій. Утворення нового вогнища небезпеки та загрози стабільності в Європі на частині території на півдні (анексія 21.03.2014 р. Російською Федерацією Кримського півострова) та сході України (утворення самопрсамопроголошених невизнаних міжнародною спільнотою та іншими державами світу псевдодержав на частині території Донецької і Луганської областей у 2014 р.), докорінно змінює геополітичну ситуацію в цій частині світу.

Необхідно вказати на те, що анексію Кримського півострова Російською Федерацією було засуджено резолюцією Генеральної асамблеї ООН «Про підтримку територіальної цілісності України» № 68/262 від 27.03.2014 р. Проти цього рішення проголосували лише: Росія, Білорусь, Болівія, Венесуела, Вірменія, Зімбабве, КНДР, Куба, Нікарагуа, Сирія й Судан. Країни-члени ЄС одностайно підтримали цю резолюцію. Від 06.03.2014 р. почали діяти перші санкції з боку ЄС, США, Канади, Японії проти Російської Федерації. Суттєвий вплив на геополітичне положення Росії мало прийняття рішення про скасування саміту Великої вісімки 04.06.2014 р. у м. Сочі (Російська Федерація) та відновлення Великої сімки на саміті у м. Брюссель (Бельгія), що проходив у цей самий час. Росія брала участь у цьому форумі з 1997 по 2014 рр., активно впливаючи на рішення великих держав світу з головних питань міжнародної політики та економіки. Нині її позбавлено можливості впливу на спільну позицію великих держав світу з важливих питань сьогодення.

Анексія Кримського півострова унеможливила розмежування територіальних вод і виключних економічних зон в акваторії Азовського і Чорного морів між РФ й Україною. Тим самим значно ускладнено ведення господарської діяльності у цих морях (промислового вилову риби, видобування з морських платформ нафти та природного газу, проведення геолого-пошукових робіт тощо).

Під час сучасного політико-географічного аналізу наслідків анексії Кримського півострова РФ слід наголосити на тому, що окремими політичними діячами та журналістами помилково поширюється теза про те, що до складу материкової України не входить вказаний півострів. Виходячи з позицій фізичної географії, Кримський півострів є невід’ємною частиною власне материкової України, адже півострів є продовженням материка, а до острівної частини державної території України слід відносити, на окупованій частині її території, острів Коса Тузла, окремі скелі та острівці вздовж морського узбережжя Кримського півострова. На неокупованій частині території — острови у Дніпро-Бузький затоці та частково у Сиваші й Азовському морі, острови Джарилгач і Тендрівська коса, Зміїний. Тут доцільно нагадати учням про відмінність між поняттями: «материк», «півострів», «острів».

Під час розгляду адміністративно-територіального устрою України слід акцентувати увагу учнів на тих зміниах, які відбулись, починаючи з 2014 р. на півдні та сході держави.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 р. сучасний політико-адміністративний статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополь — «тимчасово окупована частина території України».

Слід указати на зміни в розміщенні обласних державних адміністрацій у Донецькій (від 13.10.2014 р. до м. Краматорськ) і Луганській областях (від 19.09.2014 р. м. Сєверодонецьк), зумовлених тимчасовою окупацією частини їх території, яка містить їхні обласні центри — міста Донецьк і Луганськ.

Окремі райони Донецької та Луганської областей, які непідконтрольні українській владі, контролюються так званими «ДНР» і «ЛНР», які 16.05.2014 року Генеральною прокуратурою України визнано терористичним організаціями [http://www.gp.gov.ua/ua/actual.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=139737].

Відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» від 16.09.2014 р. № 1680- VII та Постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, у яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» № 252-VIII від 17.03.2015 р. подано перелік відповідних населених пунктів та одиниць адміністративно-територіального устрою України у Донецькій і Луганській областях, у яких запроваджується відповідний особливий статус місцевого самоврядування.

Керуючись цими нормативно-правовими документами, вчитель має показати на карті України відповідні межі тимчасово окупованих територій і міста, у яких розміщені військово-цивільні обласні державні адміністрації, та роз’яснити специфіку їх адміністративного управління та режиму місцевого самоврядування.

Під час демонстрування на карті крайніх точок державної території України слід наголосити на тому, що крайня південна точка — мис Сарич — розташована на тимчасово окупованій території. На неокупованій частині території України крайньою південною точкою є острів Зміїний (45°18′00″ пн. ш. 30°12′15″ сх. д.), де розміщено селище Біле, а на материковій частині — місце впадіння р. Дунай у Чорне море. Визначення постійних координат останньої крайньої точки лише за наявними картографічними матеріалами не є можливим, через постійні намивні та ерозійні процеси у дельті цієї ріки.

Знайомство учнів із розділом «Населення України» має такі особливості, що виникли в останні роки:

поява внутрішньо переміщених осіб;

заборона в’їзду окупаційною владою на територію тимчасово окупованого Кримського півострова частині корінних кримчан — громадян України, які відстоюють громадянські права населення півострова;

виразно негативний вплив ведення бойових дій на розміщення і людність населення, умови та якість його життя на частині території Донецької і Луганської областей непідконтрольній Україні.

Значні зміни відбулись у розміщенні та умовах і якості населення на сході України, внаслідок ведення бойових дій та появи внутрішньо переміщених осіб. За даними Регіонального Представництва Управління Верховного комісара у справах біженців ООН у Білорусі, Молдові та Україністаном на 14.08.2015 р. у державі було 1438 тис. внутрішньо переміщених осіб [http://unhcr.org.ua/uk/component/content/article/2-uncategorised/1261-karta-vnutrishnyoho-pereselennia-angliyskoyu]. Станом на 31.03.2016 р. лише в Донецькій області зареєстровано 708,2 тис. внутрішньо переміщених осіб [Програма економічного і соціального розвитку Донецької області на 2016 рік. — Краматорськ, 2016. — С. 19].

Особливо суттєво змінилось положення українців і кримських татар на Кримському півострові. Припинено існування української та кримськотатарської версій офіційних сайтів окупаційних органів влади (формально вони залишились офіційними мовами у Криму) та випуск газет українською мовою. Лідерам кримських татар М. Джемілєву і Р. Чубарову заборонено в’їзд до Криму, проти них відкрито карні справи. Докладнішу інформацію про сучасне положення кримських татар подано на сайтах http://cidct.org.ua і http://qtmm.org/ua.

В АР Крим фактично повністю ліквідовано освіту українською мовою. Якщо у 2012/2013 навчальному році в Криму українською мовою навчалось 1990 учнів, то вже у 2014/2015 навчальному році залишилось лише 17 класів з українською мовою навчання. Припинено набір учнів до перших класів з українською мовою навчання й не залишилось жодної школи з виключно українською мовою навчання. Не набрано студентів на перший курс кафедри української мови і літератури. На території півострова нині є лише 15 шкіл із кримськотатарською мовою навчання (усі дані наведено за [http://reeana.ru/12439]).

Переведено на викладання російською мовою процес навчання у 40 класах в єдиній у м. Сімферополь Українській гімназії, назву якої змінено на Академічна гімназія, де лише у 9 класах діти продовжили навчання українською мовою за відсутності набору учнів до першого класу українською мовою (усі дані наведено за [http://hromadskeradio.org/programs/golosy-krymu/v-krymu-zakryvayut-ukrainskie-i-krymskotatarskie-shkoly-eksperty]).

З тимчасово окупованої частини території Донецької області було евакуйовано 11 ВНЗ, тому загальна кількість студентів у регіоні скоротилась проти 2013 р. у 3,2 рази, а кількість ВНЗ у 2,3 рази [Публічний звіт Голови Донецької ОДА, керівника обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського [http://www.slideshare.net/donpressa/ss-63342943].

В Україні за державний кошт вчаться діти рідною мовою таких національних меншин: болгар, кримських татар, молдован, поляків, росіян, румунів, словаків, угорців та інших. У 2012/2013 навчальному році за державні кошти російською мовою вчились у загальноосвітніх денних навчальних закладах м. Севастополь — 96,7 %, АР Крим — 89,3 %, Донецької області — 50,2 % і Луганської області — 52,4 % учнів — це найбільші показники у всій державі [Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2012/2013 навчального року: стат. бюл. — К., 2013].

2013 р. в Україні виходило 835 газет виключно російською мовою, які малий річний наклад, що більше, ніж у два рази перевищував наклад газет українською мовою, а в радіомовленні м. Севастополь 52,6 % і АР Крим 56,3 % ефірного часу мовлення велось російською мовою [Засоби масової інформації та книговидання в Україні у 2013 році: стат. бюл. — К., 2014].

Ведення бойових дій та тимчасова окупація окремих районів Донецької і Луганської областей зумовили значне погіршення демографічної ситуації в них. Так, у Донецькій області 2014 р. були зафіксовані найбільші в Україні показники померлих — 71 423 осіб та мігрантів, які виїхали з області, — 39602 особи [Населення України за 2014 рік. Демографічний щорічник. — К., 2015]. Це зумовило скорочення населення в більшості населених пунктів області. Зокрема, наявне міське населення м. Донецьк скоротилось з 2014 р. по 2016 р. на 20762 осіб [Чисельність наявного населення України на 1січня 2016 року. — К., 2016. — С. 24].

Великі втрати понесли населені пункти у місцях ведення особливо жорстоких боїв. Так, наприклад, у селищі Піски (Ясинуватий район Донецької обл.), де відбувались бої за контроль над колишнім Міжнародним аеропортом «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва, залишилось жити лише шість осіб [http://www.unn.com.ua/uk/news/1495010-obsye-u-piskakh-zalishilos-lishe-shist-zhiteliv], хоча до початку ведення бойових дій у ньому проживало 2160 осіб [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=8305]. Тому зараз говорити про існування міської агломерації з центром у м. Донецьк у колишніх межах та про високу густоту населення у цих районах, за умов ведення бойових дій, не має жодних підстав. Варто за допомогою вчителя встановити населені пункти, де були бойові дії в рамках проведення антитерористичної операції 2014–2016 рр. [Історичний атлас України. — К., 2015. — С. 311–313 та офіційні сайти Донецької і Луганських обласних військово-цивільних адміністрацій [http://www.donoda.gov.ua і http://www.loga.gov.ua], та визначити зміни їх людності за офіційним довідником адміністративно-територіального устрою України Верховної Ради України [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002] й офіційним виданням Державної служби статистики України «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 р.: стат. зб. — К., 2016» [http://ukrstat.gov.ua].

Відсутність контролю над частиною території УкраїУкраїни та проведення бойових дій призвели до суттєвих змін у функціях окремих міст. Так, зокрема, колишній великий залізничний транспортний вузол м. Дебальцеве нині є тупиковою залізничною станцією, спеціальна транспортна інфраструктура якої значною мірою була зруйнована під час боїв у січні — лютому 2015 р. Ще більші зміни відбулись у функціональній структурі міст Донецьк і Луганськ, які стали фактично прифронтовими містами. Вони втратили функції важливих центрів міжнародного авіаційного, залізничного, автобусного сполучення, центрів з управління економікою загальнодержавного значення. Припинено проведення у них відомих міжнародних заходів у сфері культури та виставкової діяльності.

За допомогою вчителя учні встановлюють відповідно до актуальної інформації, розміщеної на офіційних сайтах Донецької і Луганських обласних військово-цивільних адміністрацій [http://www.donoda.gov.ua і http://www.loga.gov.ua], на стінній навчальній карті «Населення України» ті населенні пункти, у яких тривають бойові дії, що зумовили жертви та поранення населення, пошкодження інфраструктури і забудови населених пунктів. Тут варто запропонувати учням підготувати повідомлення про зміни функцій міст Донецької і Луганської областей та АР Крим і міста Севастополь.

З метою патріотичного виховання школярів потрібно організувати зустрічі із учасниками АТО, які є мешканцями їхнього регіону.

Розділ ІІІ «Господарство України». Політичні та військові події 2014 – 2016 рр., безумовно, по-різному вплинули на розвиток економіки окремих регіонів держави. Найсуттєвіші зміни відбулись на тимчасово окупованих територіях України.

На цих територіях було закрито всі філії українських банків, припинила діяти система міжнародних переказів та міжнародна електронна платіжна система. На відповідні частини території держави не прибувають організовані групи іноземних туристів та відсутнє міжнародне авіаційне, залізничне, морське сполучення, припинено регулярні рейси вітчизняних транспортних компаній.

В Автономній Республіці Крим встановлення режиму тимчасово окупованої території зумовив зміну спеціалізації низки традиційних галузей АПК. Можна стверджувати про ліквідацію виноробства і виноградарства, традиційної галузі міжнародної спеціалізації господарства АР Крим, адже лише за один рік площа під виноградниками скоротилась з 16,2 (2013) до 12,1 тис. га (2014), а його валовий збір впав з 95,2 (2013) до 46,2 тис. т [Сільське господарство України. 2013 р.: стат. сб. – К., 2014. – С. 274, 276; http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst35/DBInet.cgi]. Так само слід сказати і про ліквідацію такої важливої галузі сільського господарства АР Крим, як вирощування рису. 2014 р. у регіоні під цією культурою було посіяно всього 10 га, на яких було зібрано 111,46 ц. Фактично ліквідовано і таку традиційну галузь господарства АР Крим, як рибальство. Суб’єктами господарювання на цій території було виловлено всього 6,0 тис. т риби [Регионы России. Социально-экономические показатели. 2015 г. Официальное издание. — М., 2015 г. — С. 761], тоді як 2013 р. вони виловили понад 21,2 тис. т [Регіони України. 2014 р.: стат. зб. — К., 2015. — т. ІІ. — С. 244].

Тимчасова окупація Криму негативно впливає на залучення іноземних інвестицій, унеможливлює відвідання цієї території регулярними рейсовими автобусними, залізничними, морськими і авіаційними транспортними засобами, що зумовило різке зниження його туристичної привабливості. Кількість іноземних туристів із далекого зарубіжжя скоротилось з 118 тис. осіб (2013) до 17 тис. осіб (2014) [http://www.sobytiya.info/public/16/59281]. Фактично регіон перетворився на місце відпочинку громадян Російської Федерації та осіб, які мешкають у невизнаних державах на теренах СНД.

Відмова від регулярних пасажирських потягів, що раніше курсували між кримськими містами та містами України, Білорусі, Росії, та від вантажних поїздів негативно вплинула на роботу кримських морських торговельних портів і провідних промислових підприємств.

Загалом морські порти Кримського півострова 2014 р. перевезли 3,0 млн. т вантажів, тоді як 2013 р. було перевезено 13,3 млн т (розраховано за [http://society.lb.ua/life/2016/01/27/326527_transportnaya_sistema_krima.html і Транспорт і зв'язок України. 2013 р.: стат. зб. – К., 2014. – С. 55]). Цілковито припинено заходження до кримських морських портів круїзних суден українських та іноземних компаній 2014 р., тоді як 2013 р. було зафіксовано 191 таких візитів [http://society.lb.ua/life/2016/01/27/326527_transportnaya_sistema_krima.html]. Ці цифри вказують на повний занепад морського судноплавства та портового господарства на тимчасово окупованих територіях.

До скасування відповідного регулярного руху пасажирських поїздів влітку, саме на перегоні Джанкой — Сімферополь перевозили найбільшу кількість пасажирів залізницями України, при цьому більшість з них становили громадяни Білорусі та Росії, які відвідували Кримський півострів з метою оздоровлення й відпочинку. Нині залишились лише залізничне сполучення в межах Кримського півострова та поромом через Керченську протоку. Офіційно збитки від функціонування залізниці в регіоні у 2015 р. становили 5,3 млрд російських рублів, із них лише курсування пасажирського поїзда Сімферополь — Москва (через Керченську переправу) за перше півріччя 2015 р. призвело до збитків у 380 млн. російських рублів [http://society.lb.ua/life/2016/01/27/326527_transportnaya_sistema_krima.html].

Установлення режиму окупації Кримського півострова спричинило скасування міжнародних рейсів цивільної авіації та рейсів до міст України. Це поставило під загрозу саме існування відповідної галузі на тимчасово окупованих територіях, тому регулярні авіарейси із Сімферополем виконують виключно російські авіакомпанії за трьома програмами із надання субсидій з федерального бюджету Російської Федерації.

На тимчасово окупованій частині АР Крим серед галузей промисловості лише підприємства військово-промислового комплексу — ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» (м. Керч) і ВАТ «Завод «Фіолент» (м. Сімферополь) працюють на повну потужність через наявність державних замовлень Російської Федерації, решта галузей промисловості мають значні недовантажені виробничі потужності, наприклад, у машинобудуванні половина з них були не задіяні у виробництві 2015 року [Итоги социально-экономического развития Республики Крым за 2015 год. — Симферополь, 2016. — С. 5].

Наведені вище факти дозволяють стверджувати, що нині відбувається процес змін функцій більшості населених пунктів на тимчасово окупованій частині в АР Крим.

Також негативні процеси відбулись у такій традиційній галузі міжнародної спеціалізації господарства міста Севастополь, як морські вантажні перевезення. Фактично цей вид економічної діяльності припинив своє існування, адже Севастопольський морський торговельний порт скоротив обсяг перевезених вантажів з 4,8 млн т (2013) до 31,3 тис. тонн (2015) [http://meridian.in.ua/news/23176.html]. Так само різко скоротився вилов риби — у 2014 році він становив всього 17,8 тис. тонн, проти 121,1 тис. тонн у 2013 р. ([Регіони України. 2014 р.: стат. зб. — К., 2015. — Т. ІІ. — С. 306 і http://sevkor.ru/v-2014-g-vylov-ryby-v-krymu-i-sevastopole-so]). Тому Севастополь нині є лише військово-морською базою, а не морським торговельним і рибним портом. Такий самий важкий економічний стан провідного промислового підприємства міста «Севастопольське авіаційне підприємство», що спеціалізується на випуску військових вертольотів, яке у 2016 році заборгувало своїм працівникам заробітної плати на суму у 10 млн російських руб [http://primechaniya.ru/home/proisshestviya1/13510/vertoletka_poshla_po_miru]. З лютого 2014 р. припинив роботу ТОВ «Рибоконсервний комбінат «Аквамарин»». Фактично в межах міста успішно функціонує лише одне велике промислове підприємство — ТОВ «Цар Хліб», яке «у рамках Програми стабілізації цінової політики на ринку хліба» на Кримському півострові у 2014 р. запустило нову виробничу лінію із виробництва хліба [http://tsarhleb.ru/ru/page/istoriya-85].

2016 р. найбільші інвестиції планується вкласти в колишній Севастопольський морський завод (нині — Філія АТ «Центра судоремонта «Звездочка», що спеціалізується на ремонті військових суден) — 0,5 млрд. російських рублів у рамках федеральної цільової програми Військово-промислового комісії Російської Федерації [http://starsmz.ru/?p=2381]. Отже, є всі підстави стверджувати, що місто Севастополь різко змінило спеціалізацію не лише у промисловості, ставши центром із виробництва продукції харчової промисловості, на центр військової промисловості, а й у сфері транспорту — військово-морською базою.

У результаті ведення бойових дій та тимчасової окупації частини території зазнає значних економічних втрат Донецька область. На непідконтрольній території залишилось такі важливі промислові центри, як Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Макіївка, Харцизьк. Органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження на території 13 міст обласного значення, 4 сільських районів, а також 81 населеного пункту 5 районів, підконтрольних українській владі [Донецька область. Соціально-економічний паспорт. — Краматорськ, 2015. — С. 3].

Загалом «на кінець 2015 року на підконтрольній території внаслідок збройного конфлікту було зруйновано і пошкоджено об’єктів на загальну суму понад 5418,5 млн грн, а відновлено 2253 об’єкти на загальну суму 430,5 млн грн» (Публічний звіт Голови Донецької ОДА, керівника обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Рік на посаді [http://www.slideshare.net/donpressa/ss-63342943]).

2015 р. порівняно з 2013 р. обсяг промислової продукції регіону зменшився у 2,2 рази [http://www.donetskstat.gov.ua/pres/presreliz.php?dn=0116&number=2], що зумовлено насамперед порушенням усталених виробничих ланцюгів «вугілля — кокс — метал» і «вугілля — електроенергія». Найбільше скоротилось виробництво таких галузей промисловості: паперова і поліграфічна промисловість — у 5,6 рази, харчова промисловість — 2,4 рази, хімічна промисловість — 2,1 рази, вугільна промисловість — у 2,0 рази [усі дані наведено за офіційним виданням Донецької військово-цивільної адміністрації «Довідка про виконання Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2015 рік» (Краматорськ, 2016)].

2015 р. підприємствами області вироблено лише 11,4 % всієї реалізованої промислової продукції України проти 15,1 % 2014 р. 2014 р. частка області у виробництві окремих видів продукції України становила: готового вугілля — 44,6 %, чавуну — 40,5 %, сталі — 77,3 %, готового прокату чорних металів — 37,1 %, коксу — 46,1 %, труб металевих — 22,5 %, пральних машин — 12,9 % [Донецька область. Соціально-економічний паспорт. — Краматорськ, 2015. — С. 17]. Зниження обсягів виробництва пов’язане зі зменшенням замовлень, обмеженням постачання сировини на підприємства галузі та доступу на основні ринки збуту готової продукції, зниженням споживчого попиту населення. Ситуація ускладнюється через втрату основних зовнішніх ринків збуту — країн Євразійського економічного союзу, а також відмовою іноземних замовників від укладання контрактів на виготовлення продукції у зв’язку із проведенням на території області бойових дій. Тому фактично не працюють: ПАТ «Азовмаш» (м. Маріуполь), що виробляє вантажні вагони; ПАТ «Концерн Стирол» (м. Горлівка), ПрАТ «Донецький електрометалургійний завод», ПАТ «Донецький металопрокатний завод», ПАТ «Донецьккокс» (усі у м. Донецьк) та інші.

Вугільна промисловість Донецької області є фактично збитковою галуззю, адже собівартість 1 т видобутого вугілля на підприємствах, підпорядкованих Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, становить 2245,0 грн., тоді як її оптова ціна 986,8 грн. Державна підтримка на часткове покриття витрат на собівартість продукції у 2015 р. становила 674,2 млн грн. [«Довідка про виконання Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2015 рік» (Краматорськ, 2016)].

Структура обсягу реалізованої промислової продукції в Донецькій і Луганській області за видами економічної діяльності у 2015 році(без урахування частини зони проведення антитерористичної операції), відсотків

Галузь	Донецька область	Луганська область
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	15,8	22,0
Переробна промисловість	65,1	72,1
виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів	5,5	1,8
текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів	0,1	0,2
виготовлення виробів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність	0,1	11,9
виробництво коксу та продуктів нафтопереробки	7,6	16,8
виробництво хімічних речовин і хімічної продукції	0,9	7,9
виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів	0,6	0,8
виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції	2,0	1,6
металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин та устаткування	43,9	22,7
машинобудування	4,4	7,0
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	18,3	5,0
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	0,8	0,9

Складено і розраховано за [http://lg.ukrstat.gov.ua/sinf/promis/promis_ek15.php.htm; http://www.donetskstat.gov.ua/statinform1/ekonomichna-statystyka/ekonomichna-diialnist/promyslovist/struktura-obsiahiv-realizovanoi-promyslovoi-produktsii-za-osnovnymy-vydamy-diialnosti].

Через переорієнтацію російських вантажів на внутрішні порти Російської Федерації переробка транзитних вантажів у ДП «Маріупольський державний морський торговельний порт» зменшилась майже у 64 рази і становила 2015 р. лише 8,3 тис. т. Експорт товарів Донецької області скоротився за 2015 р. у 2,3 рази (переважно через скорочення поставок чорних металів у 2,2 рази), а обсяг прямих іноземних інвестицій на 340,6 млн дол. США [«Довідка про виконання Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2015 рік» (Краматорськ, 2016)].

Поза контролем Уряду України перебуває 8,56 тис. км² території Луганської області. Обсяг всієї реалізованої промислової продукції у 2014 р. становив 46,1 млрд. грн. (3,9 % до всієї реалізованої продукції України). Структура промислового виробництва Луганської області представлена в таблиці. На підконтрольній Уряду України частині території регіону залишилось лише 83 підприємства переробної промисловості і «на неокупованій території працюють 4 шахти ПАТ «Лисичанськвугілля» і ДП «Первомайськвугілля». Унаслідок ведення бойових дій на території, неконтрольованій українською владою, залишилося 7 підприємств, обсяг видобутку вугілля на яких становить 96 % від обласного (за результатами 2013 року)» [офіційне видання Луганської військово-цивільної адміністрації «Інвестиційний паспорт Луганської області» (Сєвєродонецьк, 2015)]. Видобуток кам’яного вугілля на підконтрольній Уряду України території у 2014 р. становив лише 1055 тис. т. Луганська область залишилась важливим у межах держави виробником трикотажу спіднього — 39,9 %, вугілля рядового кам’яного — 11,1 %, феросплавів — 7,2 % [офіційне видання Луганської військово-цивільної адміністрації «Інвестиційний паспорт Луганської області» (Сєвєродонецьк, 2015)].

Провідні промислові підприємства регіону: ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» », ТОВ «Рубіжанський трубний завод», ДП «Хімічний завод «Південний»» (м. Рубіжне), РКХЗ «Зоря» (м. Рубіжне), ТОВ НВП «Зоря» (м. Рубіжне), ТОВ ВТФ «Шарм» (м. Лисичанськ), ТОВ «Смалій» (м. Рубіжне), ТОВ «Рубіжанська панчішна мануфактура», ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», ВП «Луганська ТЕС» ТОВ ДТЕК «Східенерго» (м. Щастя Новоайдарського району), ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ». Понад 83,0 % всієї електричної енергії області вироблено на ВП «Луганська ТЕС» (м. Щастя Новоайдарського району), де «в робочому стані лише 3 із 6 блоків» [Стратегія розвитку Луганської області до 2020 року. — Сєвєродонецьк, 2015. — С. 9].

У містах: Луганську, Антрациті, Красному Лучі, Алчевську, Краснодоні, Свердловську, Первомайську, інших населених пунктах з липня 2014 року взагалі не працюють банківські установи і, як наслідок, повністю відсутня оплата за спожитий природний газ». При цьому значна частина виробничої інфраструктури розміщена на непідконтрольній Уряду України частині території (наприклад, 37 газорозподільних станцій і ВП «Луганська ТЕС»).

Основні виробники м’яса птиці та яєць у Луганській області (ПАТ «Червоний прапор», відділення у м. Алчевську ПрАТ «Лисичанська птахофабрика», СТОВ «Авіс», ТОВ «Агроукрптаха», ТОВ «Чорнухинські курчата») залишилися на окупованій території. Під час ведення бойових дій частина будівель зазнала руйнувань, знищено значну частину поголів’я худоби, що суттєво вплинуло на розвиток твариництва та харчової промисловості [офіційне видання Луганської військово-цивільної адміністрації «Інвестиційний паспорт Луганської області» (Сєвєродонецьк, 2015)].

Це зумовило вилучення у 2014 р. прямих іноземних інвестицій на суму в 208,0 млн дол. США та скорочення вартості експорту товарів проти відповідного показника 2013 р. на 46,2 % [офіційне видання Луганської військово-цивільної адміністрації «Інвестиційний паспорт Луганської області» (Сєвєродонецьк, 2015)].

Політичні та військові події 2014–2016 рр. мають свій вплив на розвиток населення і господарства всієї України. Поява тимчасово окупованих територій на півдні та сході України, ведення бойових дій у Донецькій і Луганській областях зумовили суттєві зміни в розміщенні населення та в розвитку економіки не лише в цих регіонах держави.

Людський і господарський розвиток тимчасово окупованих територій на Кримському півострові значно відрізняється від відповідних процесів та явищ на окремих частинах території Донецької і Луганської області. Водночас можна виділити такі їх спільні ознаки:

спроба реалізації геополітичних проектів із відокремлення частини території України та створення нових вогнищ напруження в Європі;

через обмеження громадянських і культурних прав частини населення на цих територіях в Україні виник феномен внутрішньо переміщених осіб, облаштування та працевлаштування яких є важливою загальнодержавною проблемою;

унеможливлення нормального розвитку українського етносу у сфері навчання, отримання інформації, спілкування рідною мовою;

обмеження права на перебування та реалізацію прав людини і громадянина для осіб, які їх відстоюють на тимчасово окупованих частинах території України;

витіснення українських компаній з ринків на відповідних частинах території держави, що не підконтрольна Уряду України, захоплення їх майна і примусове вилучення прав власності на ключові підприємства;

зміна функціональної і просторової структури господарства та окремих його важливих складових за вартістю та абсолютними одиницями виміру виробленої продукції і наданих послуг;

деформація етнічної структури населення, зменшення його чисельності та зміна систем розселення і функцій населених пунктів.

Проведений аналіз розвитку населення і господарства на тимчасово окупованих територіях України дозволяє також констатувати виразні відміни в їх соціально-економічному розвитку.

У розвитку населення і господарства на Кримському півострові слід виділити такі основні процеси:

цілковите витіснення української мови зі сфери освіти, інформаційного поля, культури;

унеможливлення перебування на цій території відомих своєю проукраїнською позицією авторитетних діячів кримськотатарського народу;

припинення міжнародного транспортного сполучення та зведення до мінімуму економічних зв’язків з рештою території України;

дотаційність місцевих бюджетів, їх цілковита залежність від політики та субсидій з боку Уряду Російської Федерації;

мілітаризація суспільства через визнання пріоритетним розвиток підприємств військово-промислового комплексу та нарощування військової присутності збройних сил Росії на Кримському півострові;

занепад традиційних галузей АПК Криму — виноробства, рисівництва, рибальства;

кардинальні трансформаційні процеси у структурі економіки, спрямовані на мінімізацію господарських зв’язків та ринку збуту на решті території України;

переорієнтація транспортних зв’язків на обслуговування потреб з підтримання та посилення сполучення з іншими регіонами Росії;

ліквідація традиційного для Криму масового міжнародного туризму та його перетворення на місце відпочинку та оздоровлення переважно громадян Росії та невизнаних держав на теренах СНД.

У розвитку населення і господарства на тимчасово окупованихтериторіях Донецької і Луганської областей слід виділити такі основні процеси:

обмеження використання української мови у сфері освіти, інформаційного поля, культури;

виникнення значної кількості тимчасово переміщених осіб та різке зубожіння населення унаслідок ведення бойових дій, руйнування житлового фонду та об’єктів інфраструктури з постачання і відведення води, електричного струму, природного газу, поширення мародерства з боку злочинних угрупувань та терористичних організацій;

виживання значної частини населення на цих територіях лише за рахунок отримання гуманітарної допомоги, зменшення можливості отримання належної медичної допомоги та соціальних виплат і пенсій;

припинення роботи значної частини підприємств промисловості, через зведення до мінімуму економічних зв’язків з рештою території України;

мілітаризація суспільства, через постання озброєних формувань, зокрема і тих, які не контролюються терористичними організаціями;

занепад традиційних галузей промисловості — вугільної, чорної металургії, машинобудування;

зміни у структурі економіки на підконтрольній Уряду України частині території регіонів, зумовлені розривом господарських зв’язків з підприємствами, що перебувають на не підконтрольній їх частині;

вилучення значної частини вкладених прямих іноземних інвестицій через політичну нестабільність у цих регіонах;

значне зменшення обсягів перевезень вантажів і пасажирів (особливо на залізниці) через руйнування та пошкодження рухомого складу та спеціальної транспортної інфраструктури , особливо в зоні ведення інтенсивних бойових дій;

загострення екологічних проблем регіону через відсутність належного контролю за дотриманням чинних норм екологічного законодавства та руйнування і припинення роботи низки екологічно шкідливих підприємств у зоні ведення бойових дій.

Поява значної кількості внутрішньо переміщених осіб, великої кількості зруйнованих об’єктів інфраструктури, виробничих фондів та житлової забудови ставить перед суспільством завдання не просто з відновлення, а й модернізації та оптимізації відповідних частин території держави та реабілітацію, облаштування і працевлаштування населення.

Запорукою цього має бути покращення політичної ситуації, відновлення територіальної цілісності та політичного консенсусу між різними політичними силами щодо єдності держави, її поступального соціально-економічного розвитку з урахуванням особливостей історичного минулого та сучасного етнічного і культурного різноманіття України.

Важливою проблемою, яку необхідно мати на увазі під час вирішення питання відновлення територіальної цілісності та господарського розвитку держави, є поява нових екологічних ризиків, які виникли унаслідок ведення бойових дій, зруйнування значної кількості об’єктів інфраструктури, виробничого і житлового призначення.

Унаслідок російської агресії Україна зазнала колосальних людських, територіальних, економічних втрат. За даними ООН, з середини квітня 2014 р. по 27 липня 2015 р. внаслідок війни на сході України загинули 6832 особи, 17087 поранених, 2,3 млн осіб стали тимчасово переміщеними особами. Унаслідок анексії Криму та військових дій на сході України окуповано 44 тис. кв. км території, де проживало понад 5 млн осіб. На території Донбасу величезних руйнацій зазнала комунальна, соціальна і промислова інфраструктури. 70 % підприємств на окупованій території не працюють. За попередніми підрахунками Forbes, на початок 2015 р. загальні втрати України від війни на Донбасі становили 132,7 млрд грн або 364 млн грн. на день. За умовними оцінками Мін’юсту, втрати від анексії Криму становили близько 1,18 трлн грн. Антитерористична операція йде на відносно невеликій території — близько 17 000 кв. км, це менше 3 % площі України. Але за соціальними наслідками АТО наближається до гуманітарної катастрофи для регіону і є великою проблемою для країни.

Дії Росії відповідають ознакам агресії згідно з «Визначенням агресії», що затверджене Резолюцією 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, зокрема відповідають критеріям агресії, даним у Статті 3 цього документу. Військова агресія Росії засуджена міжнародним співтовариством, зокрема в резолюціях Парламентської асамблеї Ради Європи від 9 квітня 2014 р. та Парламентської асамблеї ОБСЄ від 1 липня 2014 р.

Російська Федерація в односторонньому порядку порушила норми і принципи міжнародного права, положення Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року.

Верховна Рада України у своїй Постанові від 27.01.2015 № 129-VIII, беручи до уваги зазначену Резолюцію ГА ООН 3314, визнала Росію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку.

Курс «Соціально-економічна географія світу» у 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів вивчається протягом 52 годин (1,5 години на тиждень) та завершує базову географічну освіту школярів. У курсі поєднується загальна економічна географія з економіко-географічним країнознавством. Основна мета курсу — продовжити, а для більшості учнів — завершити формування знань про географічну картину світу, які спираються на положення теорії взаємодії суспільства і природи, відтворення і розміщення населення, світового господарства та географічного поділу праці, на розкриття глобальних та регіональних явищ і процесів.

Враховуючи вимоги часу, до навчальної програми для 10 класу були внесені зміни, пов’язані з оновленням та удосконаленням її змісту, що затверджені наказом МОН України від 14 липня 2015 р. № 826. Оновлена та розвантажена програма розміщена на офіційному веб-сайті МОН України: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

У програмі переглянуто і доопрацьовано «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», акцент зроблено на навчальну діяльність учнів, результати навчання прописані у формі не тільки предметних, але і ключових компетенцій (вміння вчитися, громадянська, підприємницька, загальнокультурна, соціальна, здоров’язбережувана, ІКТ). Це сприятиме точному розумінню вчителем того, у якому обсязі та формі необхідно навчати і оцінювати навчальні досягнення учнів.

У змісті «Вступу» вилучено тему «Видатні економ-географи світу».

Уведено поняття «політична географія» у тему «Політична карта світу» з метою кращого розуміння учнями політико-географічних і геополітичних процесів, які відбуваються у світі.

Знайомство зі світовим господарством (Тема 4. Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу) завершується вивченням форм всесвітніх економічних відносин.

Реалізуючи зміст Розділу 2. «Регіони і країни світу» (Тема 1. «Країни Європи»), пропонується звернути увагу учнів на особливості та проблеми країн Європейського Союзу, позитивні наслідки та ризики вступу України до ЄС.

Завершується вивчення курсу розглядом глобальних проблем людства та роллю світової громадськості у їх розв’язанні.

В оновленій програмі розвантажено також обсяг завдань практичних робіт:

№ 1. «Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу», виконуючу яку, учні будуть давати порівняльну оцінку тільки країн світу (за вибором).

№ 4. «Порівняльна характеристика господарства головних економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу» — змінено тему «Порівняльна характеристика господарства США та Канади».

Значну увагу доцільно приділити впровадженню технологій активного навчання, які можуть зацікавити, мотивувати, «переключити» учнів з позиції пасивного споживача інформації на активного учасника навчального процесу. З цією метою уведено дослідження, тематику яких вибирає учень (Тема 4. Світове господарство. Теми: Від науково-технічної революції до інформаційно-технологічної». Транснаціональні корпорації (ТНК) та транснаціональні банки).

Учителям географії слід звернути увагу на назви багатьох географічних об’єктів, які відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 21.05.2015 р. № 317-VIII було змінено. Необхідно роз’яснити учням основні результати реалізації положень цього Закону України та опрацювати перелік найбільших населених пунктів України або області, де мешкають учні, назви яких змінено відповідно до цього закону.

Також особливу увагу слід приділити реформі адміністративно-територіального устрою в Україні (особливо в контексті утворення нових територіальних громад). Для використання в роботі з цієї теми рекомендуємо офіційний геоінформаційний портал, який представлений Міністерством будівництва та регіонального розвитку України, «Адміністративно-територіальний устрій України»: http//аtu.minregion.gov.ua.

Серед навчальних програм курсів за вибором залишаються важливими і значимими курси з вивчення географії рідного краю (за рахунок варіативної частини навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів). Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Навчально-методичне забезпечення географії рідного краю — це бібліотека краєзнавчих програм та підручників з кожного регіону України. Також великий перелік програм і посібників, підготованих і схвалених до використання предметною комісією з географії Науково-методичної ради з питань освіти МОН України для окремих регіонах країни, районів, а подекуди окремих міст і сіл. Під час викладання географії свого краю стануть у пригоді вчителям географічні атласи областей України.

Для ефективного процесу навчання необхідною умовою є використання підручника, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо). Необхідну інформацію для практичних робіт, досліджень, навчальних проектів можна отримати за картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи інтернет-ресурси, наприклад: https://geografica.net.ua/;http://mugachova.blogspot.com/; https://sites.google.com/site;http://geographer.com.ua/ та ін.

Перелік посібників, що можуть використовуватися під час вивчення географії у школі, постійно оновлюється, друкується у щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та веб-сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua).

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці до уроків з географії вчителям надають науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, науково-методичний журнал «Географія в школах України», науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».

За матеріалами інтернет - ресурсу "Освіта"

************************************************************************

1 коментар:

Артур Борис 16 вересня 2020 р. о 18:45
Я Артур Борис, житель / громадянин Республіки Росія. Мені 52 роки, я підприємець / бізнесмен. Одного разу у мене були труднощі з фінансуванням мого проекту / бізнесу, якби не добрий друг, який познайомив мене з містером Бенджаміном Лі, щоб отримати позику на суму 250 000 доларів США у його компанії. Коли я зв’язався з ними, пішло лише п’ять робочих днів, щоб завершити процес кредитування та перевести його на мій рахунок. Навіть маючи погану кредитну історію, вони все одно пропонують вам свої послуги. Вони також пропонують усі види позик, такі як кредити на бізнес, житло, особисті позики, автокредитування. Я не знаю, як подякувати їм за те, що вони зробили для мене, але Бог винагородить їх згідно зі своїм багатством у славі. Якщо вам потрібна термінова фінансова допомога, зв’яжіться з ними сьогодні електронною поштою 247officedept@gmail.com Інформація про WhatsApp ... + 1-989-394-3740
ВідповістиВидалити
Відповіді

Додати коментар

Блог вчителя історії і географії Кам'янець-Подільської школи І-ІІІ ступенів №15

Вчителю географії

Процес викладання географії: методи, прийоми, засоби навчання

Чому українець бідний? Шість гіпотез

1 коментар: